Локальна історія

А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв. 

Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу. 

Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови. Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи нам навʼязує росія про українську мову? Що таке “проста мова”?

Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.

У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького. Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєдиної Речі Посполитої? Чи міг руський світ Речі Посполитої бути католицьким? Чи справді Річ Посполита була нашою державою? Яка роль козацтва та їхнє місце в ієрархії?

Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав. Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану?

Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.

У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста. Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідентичність: що змінилося за 30 років Незалежності? Сергій Гуменний – доктор філософії в галузі історії, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Досліджує міграційні процеси прикордонних теренів. Автор книжки “Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство”.

У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця. Яку історичну цінність має для нас Херсонес? Хто мешкав там на початку нашої ери? Як Крим став таким, яким є сьогодні?

Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.

У випуску з Сергієм Багро будемо говорити про Гетьманщину, період Руїни, коли українські землі розділили по Дніпру, а також про гетьманів Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького та Петра Дорошенка – чи правдиві їхні образи у шкільній програмі?

Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала Русь”?

Сергій Багро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська". Досліджує базові поняття козацької політичної риторики ранньомодерного часу. Автор 15 наукових статей та учасник групи з підготовки публікації "Літопису Самійла Величка".

У випуску з Аллою Швець будемо говорити про український жіночий рух, його становлення, діяльність у воєнні часи та зміни з обставинами. Як ширився жіночий рух? Наскільки дієвою була організація жіночого руху? Як чоловіки ставились до жіночого руху? Чи була відмінність від українського фемінізму від західноєвропейського та світового? Як жінки представляли себе на фронті? Як ставилась церква до жіночого руху?

Алла Швець – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови “Союзу українок”. Вивчає історію українського та міжнародного жіночого руху, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних представниць українського жіночого руху та літератури. Авторка лекційного курсу з жіночої історії “Жінка і дух часу”, понад 150 наукових публікацій, серед яких наукова монографія “Жінка з хистом Аріадни. Перша інтелектуальна біографія про життєтворчість Наталії Кобринської”.

Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого під Києвом, затвірництво та підземні споруди столиці. У пʼятому епізоді подкасту "На чисту воду" почуєте про підземелля Києва, коли та для чого їх створили, куди вони ведуть та чим відрізняються від інших підземель України. Гість випуску – Тимур Бобровський, археолог, спелеолог, етнографіст, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології заповідника "Софія Київська".

Чи справді після монгольскої навали українські землі знелюдніли, а культура занепала? Що зі шкільної програми про цей період не відповідає фактам? І які наративи про монголів нам нав'язала радянська історіографія? У четвертому випуску подкасту розповідає Світлана Бєляєва, докторка історичних наук, археологиня, учасниця численних експедицій, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

У випуску з Владиславом Кіорсаком будемо говорити про саги, відображення історичних подій Русі та біографій князів у них. Якою бачили Русь скандинави? Чи можуть саги вважати історичним джерелом? Яким бачили в сагах Ярослава Мудрого та Володимира Великого? Що відомо про германський міф? Якою є історія Русі у сагах?

Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. Досліджує історію Русі у міжкультурному контексті, історію Ісландії та політику памʼяті у середньовічній Скандинавії. Автор понад 20 наукових статей, присвячених русько-скандинавським відносинам.

У випуску з Олександром Могиловим будемо говорити про історію кімерійців, хронологію подій розвитку їхньої культури, військової політики та матеріальної спадщини, протистояння скіфів та кімерійців, та як це відбувалося. Ким були кімерійці? Звідки вони зʼявилися? Чи були кімерійці вмілими вершниками? Якою була скіфська інвазія? Що робили кімерійці в Передній Азії? Як існували скіфи та кімерійці в один час? Чи скіфи і кіммерійці були етнічно спорідненими?

Олександр Могилов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Учасник та керівник низки археологічних експедицій. Досліджує матеріальну культуру, етнокультурні процеси доскіфської та скіфської доби на українських теренах.

У випуску з Олегом Мальченко будемо говорити про історію розвитку культури палаців та замків XV століття, основні принципи їхнього будівництва, осіб, що зробили свій внесок в цьому напрямку, життя місцевого населення навколо замків та оборону цих споруд. Як місцеве населення мало доглядати за замком? Якою була динаміка розвитку фортифікації на початку XV століття? Як замки ставали містами? Хто вів пушкарську службу? Хто доклався до розбудови південного прикордоння Речі Посполитої? Наскільки часто замки ставали об'єктом облоги?

Олег Мальченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України. Досліджує фортифікаційне будівництво, розвиток артилерії, історію ливарної справи на українських землях

У випуску з Тетяною Григор'євою будемо говорити про початок та розвиток дипломатичних звʼязків у ранньомодерну епоху, налагодження відносин козацької держави з сусідами, конфлікти Османської імперії та Речі Посполитої, а також поняття дипломатичного імунітету й шлюбної дипломатії. Чи існувала ранньомодерна дипломатія? Як Хмельницький підтримував дипломатичні звʼязки? Чи існувала зацікавленість Європи в комунікації з Московською державою? Хто був антагоністом запорозького козацтва? Як вплинули події Переяславської ради на майбутні дипломатичні відносини? Якою була ідея протекторати від Османської імперії? Тетяна Григор'єва – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії. Досліджує історію дипломатії, уявлення про Османську імперію в Східній Європі, комунікацію та пропаганду в ранньомодерній Європі.

У випуску з Лесею Бондарук будемо говорити про історію та функціонування таборів ГУЛАГу, систему опору, увʼязнення українських політичних вʼязнів та особливості радянських та нацистських таборів. Як зʼявилась система ГУЛАГ? Скільки українців були увʼязнані в таких таборах? Як формувати опір у суворих умовах таборів? Якими були ланки та структура таборів? Леся Бондарук – кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті. Досліджує рух опору радянському режиму, діяльність ОУН та УПА на Волині, персональні історії борців за Незалежність у ХХ столітті. Авторка книжок “Михайло Сорока”, “Волинь 1939-1946. Окупована, але нескорена” (одна з трьох авторів), “Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу”.

Яка різниця між словами “лицар” та “рицар”? Звідки почалась рицарська культура? Як трансформувався образ рицарів? Чи могли рицарі ставати політиками? Чи була в Україні власна культура рицарства? Говоримо з Володимиром Гуцулом, кандидатом історичних наук, зброєзнавцем, доцентом факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету про феномен середньовічного рицарства, коли вони з’явилися, якими були, у чому проявляється рицарська культура сьогодні.

Якою була роль норманів у формуванні нашої державності? Ми дослідимо докази, які підтримують твердження про скандинавське походження, та вплив норманів на розвиток Русі. З'ясуємо, чи були Аскольд і Дір варягами? Розглянемо тезу про хозарських братів Кия, Щека і Хорива. Гість випуску – Федір Андрощук, доктор історичних наук, спеціаліст у галузі скандинавістики, генеральний директор Національного музею історії України з 2020 року.

Що насправді відомо про появу Київа? Як визначити вік столиці України? Ким були Аскольд і Дір? Чи існували Кий, Щек, Хорив та Либідь? Коли Київ почали вважати містом? Про це у другому епізоді подкасту "На чисту воду" розповів Віталій Козюба, археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Звідки походить тризуб: від фантастичних до наукових гіпотез. Що пов'язує з ним Посейдона, Шиву та острів Барбадос? Яким був особистий знак князя Володимира і князів Острозьких? Як обирали герб в 1918-му, якщо ще 100 років тому більшість українців не знали про нього? Слухайте у подкасті про найгучніші історичні міфи – "На чисту воду". Гість першого випуску – Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, воїн ЗСУ. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звук та жіночий голос – Яніна Шпачинська. Обкладинка – Анастасія Старко.

Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 24 жовтня 1949 року у Львові. Згодом їх арештували та засудили до смертної кари.

Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засудив митрополит Андрей Шептицький.

Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУН в 1930-ті роки.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У завершальному епізоді розповідаємо про легендарного ветерана УПА, командира Березівської сотні та бою під Космачем. Мирослав Симчич відбув один із найдовших термінів ув’язнення в СРСР – понад 32 роки. Дружина Раїса чекала на чоловіка більш як 18 років. Після звільнення за упівцем стежили і заборонили селитися на заході України. Велике інтерв’ю із Симчичем дослідникам Локальної історії вдалося записати 2010 року. Спогади про найважливіші події його життя ви почуєте у цьому випуску. 

[ Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка ]

Остання відома збройна сутичка повстанців із радянськими спецслужбами відбулася аж 1969-го! Далі проти режиму індивідуальний двобій вели одинаки. Хто вони – "останні з могікан" національно-визвольного руху? Декому із них пощастило дочекатися незалежності України. Розповідаємо про найстікіших повстанців, які не здалися попри все. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Молоді оунівці Роман Шухевич та Богдан Підгайний 19 жовтня 1926 року здійснили атентат на шкільного чиновника Станіслава Собінського. Замах був відповіддю українського підпілля на полонізацію освіти: лише протягом 1923–1926 років кількість українських шкіл на Галичині зменшилася утричі. Поліція не змогла виявити реальних виконавців і сфальсифікувала докази так, щоб звинуватити двох інших підпільників. Їх засудили до смертної кари. Як розгорталися події тих днів? Слухайте у третьому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Без участі жінок український визвольний рух навряд чи проіснував до 1960-х років. Зв’язкові, розвідниці, медсестри, пропагандистки. Саме жінки забезпечували господарську та медичну сферу в українському підпіллі. І не тільки. Вони займали керівні посади, до них прислухалися головні командири. У цьому епізоді розповімо правдиві та неймовірні історії жінок в УПА.

Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

12 колядок та щедрівок у виконанні Марії Онещак, Наталки Рибки-Пархоменко та Миколи Берези із гурту "Курбаси". Від улюблених та відомих "Нова радість стала", "В неділю рано зілля сходило", "Ой сивая зозуленька" до малознаних, але знакових для українців сьогодні – "Колядка про Степана Бандеру", повстанська "Уставай же, брате", колядка для воїнів "Чи вдома, вдома молодий Іванко". Історії походження цих та інших різдвяних пісень читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія" або у книжці "Різдвяний співаник".

Як бути радісним серед великої біди? Чи маємо ми право на крихітку щастя? Психоаналітик Юрко Прохасько про Різдво як час втілення земного раю, про свято спільноти, якої не мало бути, про загрожене Різдво свого дитинства. Слухайте у завершальному епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Як дати дітям відчуття свята в умовах вседоступності та надміру подарунків? Як з’явилися перші різдвяні антології в Україні? Яку кутю та вареники готують на Тернопільщині?Видавчиня, письменниця, співачка Мар’яна Савка про свій спосіб відчути диво Різдва під час війни. 

Рецепти улюблених страв на Святвечір від дослідниці галицької кухні Маріанни Душар – вушка з грибами та чорносливом, кульки з коропа у галяретці, кутя з сухофруктами, настояними у ромі. У третьому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш” говоримо про їжу як символ. Про Різдво як народження кожного з нас та нагоду виявити любов, про культуру сповільнення та прийняття. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Відомі українці про різдвяні традиції своїх родин. Гостя другого випуску Іванка Димид, художниця, іконописиця, онука історика Івана Крип’якевича. Яким було Різдво її рідних на засланні у Сибіру, як святкували у Львові попри радянські заборони? Як у родині Димидів прикрашають дім, як роблять домашню шопку? Про різдвяне мучеництво галицьких господинь та улюблені коляди (навіть французькою!) у виконанні Іванки Димид у другому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Новий подкаст "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш", у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та традиціями своїх родин. У першому епізоді історик, публічний інтелектуал Ярослав Грицак розповів, як святкував Різдво у дитинстві, чому на Святвечір не можна було казати слово "мак" і коли у нього з'явилося відчуття, що Різдво помирає. Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, українська письменниця, перекладачка. Авторка 22 книжок, третина з яких – про Різдво. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Як упівці давали відсіч ворогам: наймасштабніші бої, диверсії та вдалі спецоперації українського визвольного руху. Бій під Космачем та Гурбами, Колківська республіка, визволення в'язнів з тюрми у Володимирці та інші успішні атаки повстанців. Про них розповідаємо у п'ятому епізоді подкасту "УПА. Сила опору".

Звістки про голод на Великій Україні спонукали ОУН до рішучих дій. Влітку 1933 року вони почали підготовку до вбивства, яке мало привернути увагу світу до трагедії. Жертвою обрали радянського консула у Львові. Виконавцем замаху зголосився бути молодий оунівець, 18-річний Микола Лемик. Що було далі? Розповідають історики Віталій Ляска та Андрій Козицький у другому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Восьмий і завершальний випуск "Гену війни" присвячений нашим прямим предкам – слов’янам. Яким було їхнє військове мистецтво, що про нього відомо з писемних свідчень? Як до слов'янських воїнів ставилися сусіди? Якими була їхня зброя та тактика? Експерт цього випуску – Євген Синиця, кандидат історичних наук, голова Спілки археологів України, дослідник ранньослов’янської спадщини.

Новий подкаст про політичні вбивства "Атентат". Перший епізод про резонансний напад 1908 року, коли у Львові студент Мирослав Січинський напав на польського графа та цісарського намісника Анджея Потоцького. Які мотиви керували Січинським? Як він планував напад? Похвилинна реконсутркція подій. Як сформувався культ Січинського та хто допоміг йому втекти з в'язниці? Розповідають ведучі подкасту Віталій Ляска та Андрій Козицький.

Радянська пропаганда таврувала упівців "гітлерівськими посіпаками". Натомість німецька називала їх "більшовицькими агентами". Обидва тоталітарні режими вважали український визвольний рух бандитським і будь-що намагалися його знищити. Для цього залучали елітні спецвійська, бронетехніку та навіть авіацію! Та чи вдалося радянській та нацистській імперіям придушити опір українських повстанців? Слухайте у четвертому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

Як нацисти провокували місцеве населення проти євреїв? Чому жертви репресій не чинили опору? Що насправді відомо про участь українців у Голокості? Що не так з політикою історичної памʼяті в Україні? У "Без брому" розповів Віталій Нахманович, історик, провідний науковий співробітник музею історії Києва, автор праць з історії євреїв, Голокосту, Другої світової війни.

Де зʼявились перші словʼяни? Хто такі анти, склавини та венеди? Як виглядали слов’янські городища? І як Русь підкорювала племінні території? Про словʼян та їхнє розселення українськими землями у V–VII ст. у "Без брому" розповів Ярослав Володарець-Урбанович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Чому польські та українські історики не можуть дійти згоди у поглядах на волинські події 1943 року? Які маніпуляції фігурують у дослідженнях? Якою б мала бути офіційна позиція України? Про це у "Без брому" розповіла Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету, авторка праць про політику памʼяті України та Польщі.

Що саме вирішив Нюрнберг та три комісії, які досліджували причетність вояків дивізії до воєнних злочинів? Чому мовчать про півтори мільйона радянських громадян у німецькому війську? Чи місце дивізійникам серед борців за волю України? Про це у "Без брому" розповів Мирослав Шкандрій, історик, викладач Манітобського університету (Канада) та Колумбійського університету (Нью-Йорк). А також син дивізійника. У 2023 році вийшла його англомовна праця про історію дивізії “Галичина”.

Який зв’язок між митрополитом Шептицьким і революціями незалежної України? Чи можливе сьогодні об’єднання усіх Церков в Україні? Чому Папа Франциск ідеалізує російську культуру? У програмі "Без брому" розповів Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, президент УКУ.

Скільки українців опинилися в таборах Ді-Пі після Другої світової? Чому про українську політичну еміграцію не пишуть у шкільних підручниках? Чому інтелектуалам-емігрантам так залежало зберегти “Україну на виїзді”? І як це вплинуло на нас після Незалежності? У "Без брому" розповіла Оксана Забужко, письменниця, публіцистка, літературознавиця, лавреатка Шевченківської премії, літературної премії “Анґелус” та багатьох інших українських та міжнародних відзнак.

Скіфи, скити чи сколоти? Які стосунки були в скіфів з кіммерійцями та греками? Коли скіфи з’явились на Північному Причорномор’ї? Що таке “звіриний стиль”? Та що призвело до зникнення скіфів? У програмі "Без брому" розповіла Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця скрабниці Національного музею історії України.

Як Україна стала "житницею Європи"? Що з української продукції та товарів масово експортували у 17-19 століттях? Як перебування під владою імперій вплинуло на економічний розвиток країни? У програмі "Без брому" розповів Іван Савчук, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії географії міст (Вища школа суспільних наук, Франція).

Магдебурзьке право існувало на українських землях з XIV до XVI століття. Що це за право? Хто міг стати громадянином міста на магдебурзькому праві? Як таке місто функціонувало? У чому вплив магдебургії помітний в Україні досі? У "Без брому" розповіла Тетяна Гошко, докторка історичних наук, викладачка Українського католицького університету.

Як Дмитро Донцов вплинув на покоління літераторів? Що таке літературний фашизм і чи був він в Україні? Хто такі мурівці та вісниківці і як вони бачили ідею єдиної України? Про літературу таборів Ді-Пі та еміграції у "Без брому" розповів Євгеній Стасіневич, літературний критик і літературознавець.

Хто такі ногайці? Коли проживали на українських землях? Чи це вони робили набіги на наші села? Якими були відносини козаків з ногайцями? Які експерименти Російської імперії знищили традиційний ногайський уклад життя? У "Без брому" розповідає Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, дослідник історії степових народів ранньомодерного часу.

В УПА воювали не лише мешканці заходу України, повстанцями ставали вихідці з усіх українських регіонів. Серед упівців були представники 35-ти національностей, і навіть росіяни! Таке різноманіття красномовно свідчить про те, що українські націоналісти не були шовіністами чи ксенофобами, як їх зображувала комуністична пропаганда. Про це ви почуєте у третьому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

У другому епізоді подкасту "УПА. Сила опору" розповімо про основну ідею повстанців. За що вони боролися? Кого визначили своїми ворогами? Якою бачили незалежну Україну? А почнемо з виникнення повстанської армії. Насправді це не сталося 14 жовтня 1942 року.

Сармати – перші лицарі старої Європи, родичами яких прагнули стати середньовічні та новочасні аристократи. Чому їхня поява на історичній арені стала чимось нечуваним, революційним? Що нового вони принесли у мистецтво війни? Якою була їхня зброя та обладунки? Що відомо про жінок-сарматок, наскільки вони були войовничими? Розповідає Олександр Симоненко, доктор історичних наук та сарматознавець. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Новий подкаст про Українську повстанську армію "Сила опору". Розповімо як "хлопцям із лісу" вдавалося протистояти тоталітарними режимам – без своєї держави, всупереч іншим державам, жодна з яких не вважала, що українці мають право на власну. Повстанців підтримував тільки український народ. Перший епізод про криївки – винахід упівців, який допоміг тримати опір понад 10 років. Подкаст виходить у співпраці з рестораном "Криївка".

Новий лук, хитра тактика, досконалі вершники – це про скіфів і їхню військову майстерність. Багатство курганів, скіфське золото, тексти Геродота та довга історія досліджень скіфських старожитностей робить їх одним із найпопулярніших історичних народів на території України та однією із найвідоміших археологічних культур.

Якою була їхня військова тактика, озброєння, спорядження, як вони вели військові походи? Розповів Юрій Болтрик, кандидат історичних наук, археолог, дослідник скіфських курганів, учасник та керівник численних археологічних експедицій.

Перший історичний народ на українських землях – кіммерійці. Якою мовою вони говорили, з ким воювали, якою була їхня зброя та обладунки, якими були їхні стосунки зі скіфами та іншими сусідами, якою була їхня тактика та що вони по собі залишили? Експерт цього епізоду – Олександр Могилов, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

У завершальному випуску подкасту "Наші люди"ви почуєте: Які міста у Бразилії говорять українською? Коли та чому переселенцям з українських земель заборонили говорити рідною мовою? Як вдалося її зберегти всупереч обставинам? Та якою є сучасна українська діаспора у Бразилії?

Бронзова доба – це епоха, коли через територію України проходили різні культури, вони контактували, змішувалися та взаємпроникали. Це час революційних змін у кліматі, способі життя, матеріальній культурі та поховальному обряді. Це також період, коли з’явилися перші писемні пам’ятки, заможні міста та держави. Тоді ж і зародилося військове мистецтво. Яким воно було на території України? Експерт цього випуску – Роман Литвиненко, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету ім. В. Стуса. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Як українці зуміли зберегти свої традиції? Чому відмовили у службі першому греко-католицькому священику? Чорні голубці, борщ за апельсинами: як готують українські страви по-бразильськи? Подкаст про історію української діаспори у Бразилії "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони рай на землі, який їм пообіцяли?

Найпопулярніша та найвпізнаваніша археологічна культура на території України. Високий статус трипільської культури у вітчизняному метаміфі пояснюється великою кількістю поселень, памʼяток. Загадкові орнаменти, поселення-гіганти, ритуальні спалення, відсутність могильників та безмежна матеріальна спадщина змушує сотні умів перейматися дискурсом трипільської культури й до сьогодні. А якими трипільці були воїнами? Розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Як українська мова стала державною у бразильському місті Прудентополіс? Якими були українські села у Бразилії? Як бразильці ставали козаками? Чому українці платили за подаровану землю? Слухайте у п'ятому епізоді подкасту "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя.

Що таке неоліт і чому люди в цей час почали більше воювати? Якими були перші одомашнені тварини та рослини на українських землях? Хто такі бугодністровці? Чи були збройні конфлікти між мисливцями та землеробами? Міграції людей з Близького Сходу в українські землі – чи була боротьба? Кам’яні булави та шліфовані сокири – перша зброя для вбивства з наших земель. Воїн у кам’яній добі – які обладунки знайшли в Україні? Про епоху неоліту розповідає Дмитро Гаскевич, археолог, співробітник Інституту археології НАН України. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

Про найдавніші військові конфлікти на українських землях у новому подкасті "Ген війни". Починаємо з палеоліту: Чи зустрічалися у двобої людина розумна і неандерталець? Що відомо про перші людські конфлікти? Як лікували рани в палеоліті? 

Експерт цього епізоду – Леонід Залізняк, доктор історичних наук, археолог, професор Києво-Могилянської академії. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

Які небезпеки чекали українців після приїзду у Бразилію на початку ХХ століття? Як боролися з місцевими хворобами? Чи нападали на них тамтешні мешканці? Чому українських дітей віддавали у бразильські сімʼї? Про це у четвертому епізоді подкасту "Наші люди", присвяченому історії української діаспори у Бразилії. Авторка та ведуча Олена Владика записала розповіді нащадків перших українців, які подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони обіцяний рай на землі?

Для українців, які вирішили покинути рідний дім та податися у Бразилію, чекало перше найтяжче випробування – дорога до іншого континенту на пароплаві. Переселенців намагалися обдурити на кожму кроці: від купівлі квитків до перевірки багажу. Що про цю подорож пригадують нащадки перших українських емігрантів у Бразилії – почуєте у третьому епізоді подкасту "Наші люди".

Покинути рідний дім і податися за 10 тисяч кілометрів на початку ХХ століття українців заохочували спеціальні вербувальники. Вони розповідали людям неймовірні легеди, зачитували звернення "бразильського короля" та листи від емігрантів, які нібито вже пізнали рай на землі. Довірливі селяни ж іноді продавали усе своє майно, щоб купити квиток на корабель. Як це було – розповідають нащадки перших українців, які емігрували до Бразилії, та Олена Владика, перекладачка, дослідниця родоводів та авторка подкасту "Наші люди" про бразильську Україну.

Новий подкаст про історію української діаспори у Бразилії "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони рай на землі, який їм пообіцяли? У першому епізоді розповідаємо, чому 130 років тому наші предки наважилися покинути дім і податися за 10 тисяч км? Якою вони уявляли Бразилію? Та чому обирали саме цю країну для еміграції?

У сьомому і завершальному епізоді подкасту "Магія, ікла та шерсть" зануримося у магічний світ ранніх слов'ян. Як і чому рослини вмонтовували у печі? Хто такий Дідух? Як наші предки уявляли домовика? Чим відрізнявся ритуальний посуд з відбитками зернівок від звичайного? Хто такий Дідух? Гість випуску – старший науковий співробітник віддулу давніх слов'ян Інституту археології НАНУ Сергій Горбаненко.

Про передумови Берестейської унії, історичних персон, які були до неї причетні, та наслідки жовтневих подій 1596 року. Чи дискримінували православних у Речі Посполитій у XVI столітті? Як відбувався занепад Київської православної митрополії? Чому частина православної ієрархії хотіла перейти в унію? Наскільки консолідованими щодо унії на початках цього процесу були православні ієрархи? Розповідає Леонід Тимошенко, доктор історичних наук, професор історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка. Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць, зокрема навчального посібника про Берестейську унію.

Що європейські хроніки писали про Галицько-Волинську державу? Як загинув її засновник Роман Мстиславович? Чи існували якісь стереотипи європейських хроністів щодо Русі? Що відбулося після 1252 року? Як латиномовний світ бачив коронацію Данила? Та як розвивалась шлюбна дипломатія у XIII–XIV століттях. Розповідає кандидат історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Ілля Паршин.

Львів був найвідомішим містом українських земель у 15–17 століттях. Що тоді відбувалося у місті? Ким були його мешканці. Чи були русини Львова національною громадою, а не релігійною? Як Річ Посполита вплинула на українців? Розповідає Мирон Капраль, доктор історичних наук, професор, керівник Львівського відділення Інституту української археографії ім. М. С. Грушевського НАН України.

Що спільного між українською культурою та культурою європейських країн? Чи збереглись дохристиянські мотиви у традиційній культурі? Як і коли етнічне стає національним? Та як розрізнити своє та нав’язане? Розповідає етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара Ярослава Музиченко.

Що таке німецька політика пам’яті? Чи можна порівнювати депутінізацію та денацифікацію? Що поєднує ставлення німецького уряду до України у ХХ та ХХІ столітті? Про це у програмі "Без брому" розповів Сергій Стельмах, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України фахівець з теоретичних проблем історії, зарубіжної історіографії та історії Німеччини 19–21 ст.

У цьому випуску "Без брому" розповідаємо про половців. Звідки цей кочовий народ прийшов в українські степи? Чи існувала Половецька держава? Скільки було походів половців на Русь і навпаки? Скільки було русько-половецьких шлюбів: таємниця одруження князя Башкорда та овдовілої княжни. Наскільки далеко половці просунулися на Захід? Якою була остання згадка про цей народ? Про це інформує кандидатка історичних наук, дослідниця Центру медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Тимар.

У цьому випуску "Без брому" ви почуєте, що таке теорію фронтиру та чому вона важлива для розуміння історії України. Коли та за яких обставин зародилося українське козацтво, що спричинило перші повстання козаків та як вони вийшли на міжнародну політичну арену. Про це розповідає доктор історичних наук, професор Ніжинського державного університету, військовослужбовець ЗСУ Сергій Леп’явко.

Фінальний епізод подкасту "Битва за Південь" про те, як Чорне море впливало на історію України. Чи можлива Російська імперія без Чорного моря? Звідки міфи про жорстоких османів та нецивілізовану Кримську державу? У чому секрет унікальної одеської ментальності? Гість випуску – Віталій Портников, український публіцист, письменник, журналіст, лавреат Шевченківської премії.

У шостому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" ви почуєте про звірів, яких зображали на кахельній плитці – зміїв, драконів, русалок, грифонів та двоголових орлів. Про це розповідає заступник генерального директора з наукової роботи Музею історії Києва, кахлезнавець, археолог Олександр Пашковський.

Сьомий епізод подкасту "Битва за Південь" присвячено історичному минулому Херсону. Наш гість – Роман Кабачій, херсонець, історик та публіцист, доктор PhD, автор монографії “Вигнані на степи”. Яка доля спіткала 100 тисяч українців, яких розселили по півдню у 1950-х? Чи повернеться памʼятник Потьомкіну у місто? Що переважає в історичній пам'яті херсонців – імперське минуле чи козацька слава?

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Що таке скіфський звіриний стиль? Яких тварин скіфи вважали священними? Чому на найкоштовнішому скіфському артефакті так багато звірів? У пʼятому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" про скіфський бестіарій детально розкаже скіфолог, кандидат історичних наук Оксана Ліфантій.

Як Україна стали житницею Європи? Коли узагалі степ перетворився на найродючіші українські землі? Що там вирощували окрім зерна? Про рибальство, соляні промисли та вівчарство на Півдні України розповів дослідник економічної географії Іван Савчук. У шостому епізоді подкасту "Битва за Південь" про господарське освоєння Північного Причорномор'я.

Чому у давніх греків були популярними гібриди людей та тварин? Що відомо про кентаврів та мінотаврів? Як за міфологією виникли скіфи? Як зображали сфінксів та грифонів? Та чи залишилися їхні сліди на українських землях? У четвертому епізоді подкасту "Магія, ікла та шерсть" про істот давньогрецької міфології розповість кандидатка історичних наук, дослідниця античних центрів Північного Причорнормор'я Тетяна Шевченко.

Яким було життя в українському степу після монгольської навали 1240-х років? Битва на Синіх Водах – міф чи правда? Чим закінчилася експансія Литви на Причорноморʼя? У п'ятому епізоді подкасту "Битва за Південь" про події 12–15 століть розповідає Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського університету ім. Б. Грінченка.

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Яких тварин трипільці вшановували у пластичних фігурах і чому саме їх? Чи бачили вони представників фауни, які не дожили до нашого часу? Чи зображали трипільці драконів? Яких екзотичних тварин вони одомашнили? У третьому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" про зооморфні фігурки трипільської культури розкажуть кандидат історичних наук, завідувач відділом археології у Національному заповіднику "Давній Галич" Тарас Ткачук та археозоолог, кандидат історичних наук Михайло Кублій.

У чому секрет популярності пісні "Ой у лузі червона калина"? Про що співали січові стрільці і як їхня творчість вплинула на українську ідентичність? Фронтові пісні Червоної армії – як їх використала радянська пропаганда? Що зафіксував фольклор про Голодомор? Та чи збереглася народна творчість в Україні краще, ніж у країнах Європи? Про це у випуску "Без брому" розповідає фольклористка, докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця, дійсна членка НТШ Оксана Кузьменко.

Як в Україні зароджувалася військова авіація? Пілоти-українці в Першій світововій війні. Геніальні конструктори та будівничі із Києва. Чи вважав себе українцем Ігор Сікорський? Про це у випуску програми "Без брому" розповів доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ Андрій Харук.

Як називати: Давня Русь, Київська Русь чи Середньовічна Україна? Хто насправді був зачинателем київської династії? Цей випуск "Без брому" про те, як зародились, розвивались та охолонули русько-візантійські відносини. Розповідає кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства Дмитро Гордієнко.

Як виглядало традиційне українське житло? Чим воно відрізнялося в різних регіонах? Про будівничий процес та обряди з ним пов'язані розповідає доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського університету Роман Сілецький. У цьому випуску ви почуєте, чому українці посипали дах землею, коли в українських хатах з’явились димарі та що таке “закладна жертва”.

Пам'ятники та вулиці з радянської епохи – це імперські маркери чи частина історичної пам'яті українців? Про деколонізацію українських міст та сіл говоримо із доктором історичних наук, одним зі засновників та головою Українського геральдичного товариства Андрієм Гречилом.

У другому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" про обряди і вірування трипільців. Які магічні дії вони робили за допомогою антропоморфної пластики? Що вона значила для трипільців? Навіщо фігурки розбивали? Чи замінили ними жертвоприношення? Розповідає львівська дослідниця антропоморфної пластики у фондах Львівського історичного музею Яна Яковишина. Автор та ведучий Павло Нечитайло

Коли давні римляни вперше з’явились на теренах сучасної України? Чим Північне Причорномор’я так вабило римлян? Чи могли б наші території зазнати романізації та стати провінціями? Коли римлян вигнали варвари? Про ваєливість римської спадщини для України розповідає кандидат історичних наук, доцент кафедри археології ЛНУ ім. І. Франка Віктор Гуменний.

У якому стані перебуває археологія України? В чому проблема “чорної” археології? Та яким є ідеальний образ української археології у майбутньому? Про це розповідає історик, директор “Рятівної археологічної служби”, очільник та учасник низки археологічних експедицій Олег Осаульчук.

Що сталося з галицькими та волинськими землями після смерті Данила Романовича? Чи добрим правителем був його син – Лев Данилович? Як обірвалась лінія Романовичів? Які наслідки мав Вишеградський з’їзд? Та коли відбулось остаточне приєднання Галичини до Польщі, а саме - розпад Королівства Русі? У цьому епізоді ви почуєте розповідь Леонтія Войтовича, дослідника княжої доби, який відійшов у засвіти 7 лютого 2023 року.

Що відбувалося на українських землях у перші століття нашої ери? Доктор історичних наук, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ Ярослав Онищук розповідає, які народи жили та проходили через наші терени на початку нової ери. Чи можна прив’язувати археологічні культури до етносів? У чому унікальність могильника Карів І? Чи доходили сарматські впливи на західні землі України? Та чи були черняхівська та київська культури прабатьківщиною слов’ян?

Доктор історичних наук, завідувачка відділу Інституту історії НАНУ Лариса Якубова про справжню суть “русского мира”. Чому росіяни відстали від усього світу на 300 років? Що сформувало ідеологію “русского мира”? як її приховували століттями? Якою стала історична місія України після 24 лютого? Росія як антицивілізація: чому їх постійно відкидає у тоталітаризм? Та як українцям все-таки знайти вакцину від “русского мира”?

Новий подкаст “Магія, ікла та шерсть” про зниклих тварин та міфічних чудовиськ з українських земель. Тільки матеріальні докази. У першому випуску про представників фауни епохи палеоліту. Чи справді наші предки полювали на мамонтів? Чи жили в Україні шаблезубий тигр та шерстистий носоріг? Якої тварини люди палеоліту боялися найбільше? Розповідає доктор географічних наук, викладач Чернівецького університету Богдан Рідуш. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Журналіст – Тарас Піц.

Що відбувалося на українському Півдні напередодні загарбання Російською імперією у 18 столітті? Про це у четвертому епізоді подкасту "Битва за Південь" розповів історик Владислав Грибовський. Хто такі ногайці, яким був їхній побут в українських степах? Чому Суворов розпорядився їх знищити? Як російським військам вдалося ліквідувати найпотужніший військовий осередок українських земель – Запорізьку Січ? Проєкт “Новоросія” – навіщо він був потрібен імперії?

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Битва за Південь – подкаст, у якому історики розвінчують російські імперські міфи про українські південні землі. Третій епізод присвячено періоду, коли зародилося козацтво. Звідки походить назва "Дике Поле"? Які країни намагалися колонізувати цей край? Хто господарював на цих землях до появи козаків? Пояснює дослідник козацької України Олексій Сокирко.

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]. 

Росіяни багато років намагаються вписати античні центри Північного Причорномор'я у власну історію. Російська пропаганда стверджує, що Пантікапей – перший античний центр на російських теренах. Тільки це територія сучасного міста Керч у Криму, що, як усім відомо, є українським.  У другому епізоді подкасту "Битва за Південь" розповідаємо, як розвивалися античні поліси на українських землях, чому в СРСР не допускали українських дослідників до вивчення давньогрецьких міст та чого бракує Україні, що вважати античне минуле своїм. Експертка цього епізоду – Тетяна Шевченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця НАНУ.

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Битва за Південь – подкаст, у якому історики розвінчують російські імперські міфи про українські південні землі. Перший епізод присвячено періоду Русі. Російська пропаганда стверджує, що на Півдні України у той час відбулося духовне зародження Росії і що цей український регіон є "ісконно русскімі зємлямі". Та це не так. 

Хто насправді володів степом у Середні віки? Половці та печеніги – вороги чи союзники руським князям? Чи вдалося володарям Русі таки опанувати вільні степи? Як на Півдні опинилися князі з Галичини? Пояснює кандидат історичних наук Вадим Арістов.

[ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Чому можновладців, а особливо диктаторів, так часто сексуалізують? Від чого збуджуються імперії? Чому в Росії перемагає Танатос? П'ятий епізод терапевтичного подкасту "Ми і Воно" про те, що зробило українців такими, якими ми є. Розмови з психоаналітиком, перекладачем та літературознавцем Юрком Прохаськом веде журналіст та редактор Володимир Семків. 

Як ця війна змінила українців? У четвертому епізоді подкасту "Ми і Воно" психоаналітик Юрко Прохасько роздумує про провину уцілілого, ПТСР та риси українців, які викликають захоплення світу. Розмову веде журналіст Володимир Семків.

У третьому епізоді подкасту "Ми і Воно" психоаналітик Юрко Прохасько розповідає: Що таке міф і як він впливає на нації? Коли та як виникли наративи про велич росіян, меншовартість українців та братні народи? Які міфи керують росіянами у цій війні? Та що є визначальним міфом української нації? Розмову веде журналіст Володимир Семків.

У другому епізоді подкасту “Ми і Воно” психоаналітик Юрко Прохасько розповідає: Як ми усвідомлюємо себе та інших? Що таке ментальність та ідентичність? Як відрізняються сучасні та давні українці? Чи псує сучасне місто життя людини? Та чи дійсно війни формують нації? Розмову веде журналіст Володимир Семків. 

Новий терапевтичний подкаст "МИ І ВОНО" про те, що зробило нас українцями. Розмови з психоаналітиком, перекладачем та літературознавцем Юрком Прохаськом веде журналіст та редактор Володимир Семків. У першому епізоді ви почуєте: Що таке історична травма? Які події з минулого вплинули на українців найбільше? Скільки поколінь приречені мовчати про пережите? Чому важливо говорити про спільний критичний досвід? Як правильно долати травму та за яких умов це можливо?

Таємниці, що приховують документи радянських спецслужб. Кандидат історичних наук, редактор was.media Едуард Андрющенко про архіви КДБ та неймовірні історії, що допоможуть краще зрозуміти складне й повне протиріч життя українців в умовах радянського тоталітаризму. У новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою".

Якою мовою говорили у княжому Києві? Як впливали політичні зміни на нашу мову у різних частинах країни? Чому Сковорода програв Котляревському? Що Радянський Союз зробив з українською мовою? В чому феномен Шевченка? Чим шкідливе вживання англіцизмів? Та чи дійсно наше письмо треба перевести на латинку?

Про історію української мови від Руси до сучасности розповідає докторка філологічних наук, професорка НУ “Львівська політехніка” Ірина Фаріон у новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою".

Коли русофільські ідеї з’явилися на Галичині? Скільки Росія платили за їхнє просування? Чому "Весна народів" важлива? Москвофільство і радянофільство – тотожні поняття? Чи може Росія повернутися до Львова?

Доктор історичних наук, професор Львівського університету ім. І. Франка Олексій Сухий про русофільські рухи та самоідентифікацію в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Чому війна в Україні не така, як інші війни в історії? Як російська гібридна війна вплинула на українську історичну пам’ять? Які ризики для Заходу несе розпад Росії? Чому Україну так недооцінювали? Як інтегрувати мешканців давно окупованих територій після перемоги? Та хто створив демонічний образ українця-націоналіста?

Що таке гібридна війна та як вона проявилася в Україні за останні 30 років? Політолог, публіцист та директор Інституту світової політики Євген Магда про те, як визначити та позбутися російських імперських наративів у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Якою була національна свідомість волинян на початку ХХ століття? Як релігія відділяла Волинь від Польщі? Чи були волиняни радянофілами? Як УСС вплинули на волинян? Та як насправді працювала в'язнична система Польщі?

Кандидат історичних наук, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки Олег Разиграєв про розвиток національної свідомости волинського суспільства, радянофільство та націоналізм в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Як реагували на русифікацію кияни у 1970-1980-х роках? Чому Шелест – не позитивний персонаж? Що зруйнувало відносини Щербицького та Брежнєва? Чи СРСР розвалив Чорнобиль? Наскільки Чорновіл у 1991 році був серйозною політичною фігурою? Чому дисиденти не досягли успіху в політиці? Чи українці схильні до сильної руки?

Журналіст, телеведучий та актор Микола Вересень про настрої Києва у 80-ті, дисидентів, Чорнобиль та президентів України в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Галицька армія чи Українська Галицька армія? Чи можна було втримати Львів у листопадових боях? У чому успіх Вовчухівського і Чортківського наступів?

Історик, заступник головного редактора Львівського мілітарного альманаху "Цитаделя", дослідник військової історії України ХХ століття Олександр Дєдик про зародження, діяльність та вихід з боїв Галицької армії в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Світ майбутнього, Україна та революція. Соціолог та викладач Києво-Могилянської академії та Львівської школи бізнесу Михайло Винницький про процес творення нової України, що почався у 2014 році та відбувається досі. В новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Чому Україна — не Росія? Яку роль зіграв Кравчук у віддаленні українців від російського шляху? Чи реально проводити реформи під час війни? Що насправді потрібно Україні, щоб "піднятись" після війни? Чи спрацює для нас план Маршалла? Що можна вважати нашою перемогою?

Інтерв’ю з публіцистом та інтелектуалом Валерієм Пекарем у “Без брому”.

Коли сифіліс потрапив на українські землі? Хто ризикнув здоров’ям сотень людей заради медичного експерименту? Який винахід допоміг захиститися від цієї хвороби? У подкасті "Ой лишенько" розповідає Саша Буль — український співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті.

Чому висипний тиф називали “третьою армією США”? Чи існує ця хвороба у сучасному світі? Як в УПА змогли уникнути епідемії? Та яким чином тиф врятував життя мешканцям окупованого Львова? Розповідає Саша Буль — український співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті у подкасті "Ой лишенько".

У другому епізоді подкасту "Ой лишенько" про холеру. Як страшна хвороба посприяла розвитку каналізації та гігієни? Чому в Російській імперії довго не могли побороти холеру? Як її описували українські селяни та чому вважали, що спалення упирів допоможе її здолати? Все це та ще багато цікавих фактів розповідає Саша Буль —  український співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті.

Як світові епідемії змінювали світ? Перший епізод подкасту "Ой лишенько". Коли вперше в історії оголосили карантин? Яким чином чумна хвороба ширилася світому? Чому Європа не могла протистояти “чорній смерті”? Чи можлива повторна пандемія чуми? Розповідає Саша Буль — співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті.

Звідки походить історія про проповідь апостола Андрія на київських кручах? Чи здивувалися б сучасні кияни, якби потрапили у князівські храми? Чи є сліди київських християн до часів Володимира?

Розповідає Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, дослідник археології Русі у дев’ятому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисер – Яна Шпачинська, репортерка – Аліна Туришин, диктор – Роман Кріль.

Де кияни брали воду для пиття і приготування їжі? Скільки джерел і річок протікало крізь давній Поділ і куди вони поділися? Як вода сформувала вуличну мережу давнього Києва? Чому Поділ називають “давньоруськими помпеями”?

Розповідає завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко та спелеолог Кирило Степанець у 7 випуску подкасту "Давні міста". Автора та ведучий – Павло Нечитайло.

Де знаходяться найбільші поховання давнього Києва? Чому люди ховали померлих саме на холмах і горах? Чи були у самому Києві кургани? Якими були поховальні обряди язичників? Кого знайшли у саркофазі Ярослава Мудрого? Скільки жили довгожителі середньовічного Києва?

Про те, як змінювався процес поховання крізь століття і особливості життя та смерті давніх киян у сьомому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментують – науковці Олександра Козак і Всеволод Івакін. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Як розвивалася давня київська мода? Якими були найпопулярніші елементи одягу? Чому гривні носили на шиї? Яке місто було столицею давньої моди? Чи існувала спідня білизна у давніх киян?

Про одяг давньої столиці, загальноєвропейські тенденції і особливо – про цікаві та незвичайні прикраси давніх киян у шостому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує дослідниця Леся Ткачук. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Що їли та на кого полювали давні кияни? Якими були гастрономічні вподобання мешканців київського Подолу? Що росло на городах киян, та де вони утримували худобу? Як до центру Києва потрапив морж? Що було давнім київським фастфудом?

Про раціон давнього міста, приготування меду та смаколиків, а також про процес дослідження харчування давніх киян у п’ятому випуску подкасту. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує – археолог Сергій Тараненко і історик Михайло Кублій. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Ким насправді був Євген Коновалець? Чому він для багатьох досі залишається тінню Бандери? Які міфи про український націоналізм плодить ворожа пропаганда? Чому Легіон УСС і Січові Стрільці – це різне? Чому Коновалець не став топ-політиком Наддніпрянської України і став ворогом для галичан?

Кандидат історичних наук Іван Хома про походження, становлення та діяльність Євгена Коновальця крізь роки в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Чому в Росії процівітає “антизахідництво”? Чи розуміли та хотіли більшовизму українці? Як відомий образ Тараса Бульби шкодить українцям? В чому ключова проблема України? Чому Росія для Європи — екзотика? В чому була наївність Винниченка? Що насправді значить метафора “про хліборобів” Липинського? Де буде центр Нової Європи?

Філософ, письменник та журналіст Володимир Єрмоленко про сприйняття європейцями комунізму, російської культури і політики, а також формування українського націоналізму і історичного стержню у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Чому Центральна Рада не хотіла власної армії? Чи розумів Петлюра важливість війська? Як Скоропадський змінив збройні сили? Що насправді відбувалось під Крутами? Як УНР втратила флот? Хто такі сердюки? Чи здатні були воювати повстанські загони? Навіщо були зимові походи?

Доктор історичних наук Віктор Голубко про формування, реформи, успіхи та втрати Українського Народного Війська в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Слобожанщина і Ярема Вишневецький – де точки дотику? Чому козаки втекли на східні землі? В чому був сенс повстання Івана Сірка? Чому Харків не став центром національного відродження? Де Донбас, а де Слобожанщина? Як Голодомор вплинув на регіон?

Доктор історичних наук Володимир Маслійчук про історію Слобідської України, її населення та політичні перевороти в новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Якими були стратегії виживання біженців з України після Другої світової війни? Чому в таборах для переселенців була переважно українська еліта? Як пов’язана Дивізія Галичина та Британія? Як до новоприбулих українців ставилась діаспора у Канаді? Що робили українці в Канаді, аби побороти радянську пропаганду і чутки про український нацизм? Хто такі “невозвращенцы”? Які права ми маємо надати українцям Канади тепер?

Доктор історичних наук Руслан Сіромський про те, як українці Канади впливали на імідж України за океаном, боролись із радянською пропагандою та допомогли нам здобути Незалежність у новому випуску Без брому з Віталієм Ляскою.

Яким є характер справжнього українця? Чому різниця між українцями зі Сходу та Заходу України – це добре? Що з нами робить війна? Якими будуть діти, що її пережили? Чому Німеччина не розуміє українців та не має емпатії, і до чого тут Друга світова?

Що таке історичні травми та що вони роблять зі свідомістю нашої нації? Юрій Прохасько пояснює, які наслідки війни для нашої ментальності та що потрібно робити із ними після війни.

Чи потрібна зараз українцям російська класика? Що є мірилом культури? Українська культура – велика чи маленька? Чому Росію у світі не сприймають як імперію? Як має змінитися культура України після перемоги? Який історичний міф найбільше шкодить Україні?

Про це у новому випуску програми "Без брому" розповіла Ірина Старовойт, літературознавиця, поетка, перекладачка, доцентка кафедри культурології Українського католицького університету.

Хто такі шістдесятники? Якщо їх була, як казав Василь Стус, "малесенька щопта", то чи мали помітний вплив на імперію зла – СРСР? Чи відчували вони єдність і чи вважали себе "радянськими людьми"? Яких репресій зазнавали? І чому після здобуття Незалежності у 1991 році не змогли скерувати Україну до цілковитої деколонізації?

Про це у новому випуску програми "Без брому" розповів Радомир Мокрик, науковий співробітник Інституту східноєвропейський студій Карлового університету у Празі.

Скільки років українській державності, чому росіяни сповідують культ насилля, де пройде кордон Центральної Європи. Про це в  інтерв'ю з журналістом Віталієм Портниковим у 105-му випуску програми "Без брому".

Якими мають бути українські міста та села після війни? Що може стати на заваді їхньому відновленню? Захищати радянську архітектуру чи знищувати? Як зберегти історичні пам’ятки від руйнувань? Чи потрібні нашим містам нові пам’ятники?

У новому випуску "Без брому" розповідає Юліан Чаплінський, головний архітектор Львова у 2015–2019 роках, заступник міністра розвитку громад і територій у 2019–2020 роках. Веде блог про урбаністику, містобудування та архітектуру.

Енергія руйнування їх надихає, а імперською величчю вони одержимі. Андрій Дахній про філософію “русского міра” та її ідеологів.

Що таке “колективний Путін”? Які сенси несе російська література? Чому ізоляція та страждання природні для Росії? Як “межові ситуації” за Ясперсом впливають на розвиток нації? Чи для Заходу справді існує дилема – поразка України або Третя світова?

Розповідає доктор філософських наук, перекладач філософських праць, викладач Львівського університету та Українського католицького університету Андрій Дахній.

Як сталося, що світ пропустив загрозу російського імперіалізму? Як для його становлення використовували історію? Яку роль відіграла російська культура у поширенні бацили “русского міра” впродовж останніх 200 років? Хіба ж не був Гоголь українцем, якщо описував Росію як суцільний морок? Чи позбудеться Мордор імперських ресентиментів з кончиною Путіна?

Про все це у 102-му випуску програми “Без брому” розповідає Тамара Полещук, кандидатка історичних наук, дослідниця міжслов'янських взаємин, авторка посібника з історії Росії у XIX–XX століттях.

Упирями українці називали тих, хто забирав життєву силу. Їм після смерті в груди вбивали осиковий кілок. Не усіх відьом вважали поганими, а в русалок ніколи не росли хвости. У які чотири типи домовиків вірили в Україні? Хто такі “непрості” та “градобурники” і що вони вміли?

Про це у розмові з кандидатом філологічних наук, етнологом, автором книжок про українську міфологію, демонологію та календарну обрядовість Володимиром Галайчуком.

Кого будемо денацифіковувати після перемоги – Росію чи росіян? Як донести світові, що саме російська культура посприяла жорстокості цієї нації? Чи можливий у Росії свій Карл Ясперс? Що робити з дегуманізованим російським суспільством?

Про це у розмові з Данилом Судином – кандидатом соціологічних наук, викладачем Українського католицького університету, дослідником національних міфів, ідентичностей та історичної пам’яті.

Данило: Романович чи Галицький? Чому Данила не можна вважати васалом угорського короля і як склалися його відносини із монголами? Як Угровеськ не став столицею держави Романовичів і чому масштабна битва під Дорогичином є фейком? У новому випуску “Без брому” – Володимир Александрович, доктор історичних наук, провідний співробітник відділу історії середніх віків Інституту українознавства НАН України.

Чому Польща розглядає Україну як учня, якого треба настановити “на шлях істинний” єдиної історії? ОУНоцентризм УІНП – міф чи реальність? Як Польща своє місце під сонцем виборювала? Якими були справжні цифри Волинської трагедії? Наскільки польське суспільство ненавидить і неприязно ставиться до України? А як польські історики оцінюють акцію Вісла? Що спільне є в нашій історії? Та чи може бути може бути реанімований проєкт Міжмор’я?

Чи могла бути Гетьманщина без річпосполитського спадку? Хто дав Полтаві маґдебурзьке право і чому так пізно його отримали? Чи було масове заселення Лівобережжя на початку XVII століття? Чи відчула Полтава зміни XVIII століття?

Яким був період золотої доби Гетьманщини? Де козацтво в XIX столітті? Якою була Гетьманщини без козацького стану? Як козацтво вступило в Жалувану грамоту? Хто винуватий, що Полтава не відбулася як ядро? Радянський Союз? Про це у 97 випуску програми “Без брому”.

Що було на українських землях до кіммерійців та скіфів? Розповісти про бронзову добу ми запросили доктора історичних наук, професора археології Віталія Отрощенка, який дослідив понад 100 курганів у нижньому Подніпров'ї.

Як виплавляли бронзу? Хто такі "протоєвропейці"? Звідки походять бойові колісниці? Коли ямники розселилися по Європі? Що таке "харизматичний клан"? Куди мігрували після зміни клімату? Чи був демографічний бум у бронзовій добі? Та в чому успіх кіммерійців? Про це у 96 випуску програми "Без брому з Віталієм Ляскою".

Галицькі євреї в Австрійській, а пізніше – Австро-Угорській імперії. Де вони навчалися? Ким працювали? З якими утисками стикалися? Чи сприймали Галичину як свою батьківщину? Відколи іудеї масово заселили цей край?

Чим було особливе галицьке єврейство? Та чому жид — це образливо і неприйнятно? Про це розповідає історикиня Владислава Москалець у 95-му випуску програми "Без брому з Віталієм Ляскою".

Скільки років Києву? Як виглядала столиця 1000 років тому? Коли і як утворився Поділ? Коли з'явилися перші укріплення Києва? Що змінилося в Х столітті? Що таке місто Володимира? І як воно виглядало? Як жили кияни? Звідки черпали воду? Чому Київ був пустим в ХІІІ столітті? Чи знищили монголи місто? Розповідає дослідник давньої історії Києва, археолог Сергій Тараненко.

Великий кордон і степові спільноти – як вони вплинули на українську ментальність? Про це у новому випуску "Без брому" розповідає історик-тюрколог Олександр Галенко. Експерт з історії Кримського ханату, Османської імперії, степових держав Євразії, работоргівлі у Східній Європі та українсько-турецьких відносин.

Поглянемо на українців не як на землеробів, а як на воїнів, які опинилися на кордоні зі Сходом і вміло опанували степ. Коли він став українським? Як татарська земля дісталася козакам? Історія скіфів, сарматів, кіммерійців – це історія України чи українського народу? Що пояснює силу тюрків та інших кочовиків? Чий Крим історично? Скільки “живих голів” приходило до Криму?

Сьогодні у випуску про неокласиків, авангардистів і шістдесятників, передовсім про Миколу Бажана, Максима Рильського і тенденцію нехтування їхньої творчості.

Чи були вони слугами режиму? Які стратегії виживання обрали в часи Великого терору? Як ставитись до агентської діяльності письменників? А також про українську літературу в освітній програмі. Що варто змінити у тестах ЗНО? Та чому вивчення історії України потрібно повернути в університети?

Про це розповідає докторка філологічних наук, професорка Києво-Могилянської академії Віра Агеєва.

Коли святкувати Різдво – 25 грудня чи 7 січня? Чому маємо ці дві дати і як з тим бути? Як формується святковий календар? Що зумовило календарні реформи? Як на це впливали Церкви: православна і римо-католицька?

Про це у 91 випуску програми "Без брому з Віталієм Ляскою” розповідає Василь Кметь – кандидат історичних наук, директор Наукової бібліотеки Університету Франка.

Хто такі хозари? Як і коли з'явилися? Яку роль вони відіграли у творенні Русі? Хозарський каганат чи царство? Святослав знищив їх: міф чи правда? Чому хозари впустили печенігів на територію України?

У новому випуску "Без брому з Віталієм Ляскою” інтерв'ю з Олексієм Комаром – кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником Інституту археології НАН України, дослідником хозарської спадщини в українській історії.

Як Куба задавала музичні тренди для всієї Америки? Чи можуть існувати мамба, румба, чачача в соціалістичній державі? Чому Че Гевара насправді шакал? Дізнаєтесь у третьому випуску подкасту Пісні війн та революцій. Коментує поет, спортсмен, телеведучий, продюсер та великий друг кубинського народу Дмитро Лазуткін. Автор та ведучий – Павло Нечитайло.

Міста – центри ремесел. Ремісники становили більшість мешканців міст. Як виглядали їхні офіси? Чим вони там займалися? На чому спеціалізувалися ремісники з Києва Х-ХІІІ століть? Де були київські гончарні та ковальські майстерні?

Про кістки, скло, метали та їх обробку і все, що з цим пов’язано у четвертому випуску подкасту “Давні міста”. Перший цикл про княжий Київ. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує – археолог Сергій Тараненко.

За яких обставин виникло знамените гасло No pasaran? Чому весь золотий запас Іспанії вивезли до Одеси? Про пісні двох таборів громадянської війни в Іспанії. Коментує україно-каталонський художник, поет та музикант Андрій Антоновський. У другому епізоді подкасту "Пісні війн та революцій".

Що імпортували та експортували у княжому Києві? Які археологічні знахідки приховує головна торгова площа столиці? Якими були купецькі квартали та садиби княжого Києва? Як виглядали монети київських князів та гроші з інших держав?

У третьому випуску подкасту "Давні міста" про це розкажуть кандидат історичних наук Сергій Тараненко (завсектору археології “Києво-Печерської лаври”) та доктор історичних наук Андрій Бойко-Гагарін (старший зберігач фондів музею грошей Національного банку України).

Як звучали зміни епох та падіння держав, масштабні конфлікти та локальні зіткнення? Зустрічайте новий авторський проєкт Павла Нечитайла про музику військових конфліктів, які змінили світ. Абсолютний ексклюзив, якого ви не знайдете більше ніде.

Перший епізод про музику радянсько-фінської війни. Хто такий Бобріков, про якого співають у знаменитій поп-джазовій пісні часів радянсько-фінської війни? Чому бліцкриг Сталіна провалився? Що співали радянські солдати на підступах до лінії Маннергейма?

Якими були інтер’єри та екстер’єри київських будинків Х-ХІІІ століття? Двори звичайних та незвичайних киян. Каміни та паркани. Комори та підвали.

Про вулиці, площі княжого Києва та все, що від них залишилося у другому випуску подкасту “Давні міста. Княжий Київ”.

Розповідає завідувач сектору археології Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко. Автор та ведучий – Павло Нечитайло.

Маленькі кияни часто фігурують на сторінках літописів. Чотирьохрічний Святослав починає битву з древлянами. Ізяслав захищає свою матір з мечем в руках і невідомий хлопчик рятує Київ від печенігів. Де ще можна знайти сліди київського дитинства Х-ХІІІ століття? Про раннє дорослішання, іграшки та закладні дитячі жертви слухайте у першому епізоді подкасту "Давні міста. Княжий Київ".

Чи знаєте ви, яким було традиційне кримськотатарське весілля? З погляду українських традицій тут багато незвичного. Наприклад, роль нареченої у цьому дійстві була вкрай пасивною. А різні гості святкували подію в різних місцях і в різні дні.

Обрядові страви на кримськотатарському весіллі — тема для окремої розмови. Її ми й поведемо з кандидаткою історичних наук Оленою Соболєвою, яка присвятила цьому питанню окреме дослідження.

З цього випуску подкасту “Їли колись” ви дізнаєтеся, яку їжу в дім нареченої приносили із собою свати і чи могли вони у відповідь отримати гарбуза. Також, наша гостя розповість про символічне значення каші, солодкі м'ясні страви, жертвоприношення тварин для весільного застілля і особливе місце півня на цьому святі.

До речі, ближче до завершення весілля нареченій вже не доводилося бути пасивною, адже на неї чекали випробування у кулінарній вправності. Наприклад, наробити таких пельменів, щоб у ложці їх поміщалося аж дев'ять!

“Ой як же було ізпрежди віка…”. Колядки про створення світу – язичницький релікт чи християнські єресі? Птахи-світотворці, світове дерево, предвічне море та їх трансформації. А також розповімо, як класики української гуманітаристики ставилися до космогонічних колядок.

Наші експертки сьогодні – Надія Пастух, старша наукова співробітниця відділу фольклористики Інституту народознавства НАНУ та Ірина Клименко, кандидатка філологічних наук, докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського.

Почуєте колядки у виконанні гуртів Дрєво, Пиріг і Батіг. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

“Господарю, господині й найменшій дитині”. Сьогодні розповімо про давні колядки на адресата. Персональні колядки присвячували не лише членам родини, але й, наприклад, пасічникам, чабанам і навіть бджолиній матці!

Чому всі ці величання співали на Святвечір? Якими були колядницькі табу, що таке плясання дівчатам, а також розповімо дещо моторошне про колядування.

Слухаємо ансамбль Кралиця, Катю Чілі, Orkiestra Sw. Mykolaja ta kapela Romana Kumlyka і багато іншого. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Які вони – колядки київських під’їздів? Що стоїть за найкоротшим жанром різдвяного свята? І при чому тут закляття, світ мертвих та ритуальна їжа?

Слухаємо Райгородок, Оксану Муху та Віктора Тиможинського. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде історик, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Церковна та народна традиція зимових свят – конфлікт чи синергія?

Чи зможете ви відрізнити церковну колядку від народної? Після цього випуску – точно! А також дізнаєтесь, де в різдвяних піснях космічне християнство і чи є там язичництво. Звідки походять народні колядки і які мають сюжети.

Послухаєте Тараса Компаніченка, гурт Божичі та автентичне виконання з Полтавщини та Полісся. Подкаст веде історик, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко.

Пісня пісень українського Різдва – "Добрий вечір тобі, пане господарю". Як вона стала такою популярною? Що старіше у цій колядці – куплет чи приспів? Який стосунок має до неї Сергій Параджанов? Драматична та неймовірна історія колядок від Івана Козловського. Також розповімо про забутий обряд колядування під час жнив.

В епізоді звучать Райгородок, Кралиця та інші. Експертка серії – докторка мистецтвознавства, професорка НМАУ ім. П. І. Чайковського Ірина Клименко. Подкаст веде кандидат історичних наук, археолог, музикант Павло Нечитайло.

Подкаст “Українські історичні пісні” починає різдвяний сезон. Перший епізод про одну з головних пісень різдвяного канону – колядку “Нова радість стала”.

Як вона з’явилась? Коли і де вперше зафіксована? Наскільки давня? Радянські покручі та інші трансформації тексту знаменитої коляди. Використані версії театру-студії “Не журись!”, ансамблів “Кітка”, “Бурдон” та польові етнографічні записи.

Подкаст веде кандидат історичних наук, археолог, музикант Павло Нечитайло. Експертка серії Ірина Клименко, докторка мистецтвознавства, професорка Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського.

Кутя як сакральний символ. Як відрізнялися рецепти у різних регіонах? Де в Україні на Святвечір цю страву не готували?

Що таке карачун? Які обряди із їжею українці проводили у надвечір'я Різдва?

Слухайте у новому випуску подкасту “Їли колись” із Оленою Чебанюк, старшою науковою співробітницею Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології.

Як суспільство готують до геноциду? Групу, призначену на винищення, впродовж кількох років відмежовують від інших, називають вигаданими термінами, перетворюють у потенційну жертву і максимально послаблюють. Щоб ті, хто їх убиватиме, відчували себе “благодійниками” і “санітарами”, а не злочинцями.

Так діяла не лише радянська влада перед Голодомором, а й кайзерівська Німеччина із племенами гереро і нама у Намібії, турки з вірменами в Османській імперії, нацисти із євреями, режим Червоних кхмерів із камбоджійцями.

Про те, як втілювали Голодомор та інші геноциди ХХ століття в інтерв'ю з Андрієм Козицьким, кандидатом історичних наук, автором книжки “Геноцид та політика масового винищення цивільного населення у XX ст. (причини, особливості, наслідки)".

Як автор ґранд-наративу української історії дійшов до політики та очолив парламент УНР? За що його називають “батьком-нації”?

Про те, як Грушевського вперше арештували через дачу у Криворівні, як він на засланні писав всесвітню історію українською мовою, про те, чи вірив більшовикам, коли повертався в радянську Україну, про життя під наглядом спецслужб і легенди щодо його смерті у Кисловодську.

Найцікавіші факти про життя і пригоди Грушевського дивіться у новому випуску Без брому. Інтерв’ю із дослідницею його життя та спадщини, кандидаткою історичних наук Оксаною Юрковою.

Без сарматів не було б лицарства у Європі та легенд про короля Артура. Звідки ці кочовики прийшли на українські землі, як дісталися Британії та чи були у Стамбулі?

Сьогодні у Без брому інтерв’ю з єдиним в Україні сарматологом Олександром Симоненком.

Чи знищили сармати скіфів? На кого із сучасних народів були найбільше подібні? Чому греки заздрили сарматським жінкам? А шляхта Речі Посполитої понад усе хотіла приписати сарматів у свій родовід?

Дитинство у часи Гетьманщини було набагато важчим ніж тепер. 55% померлих були дітьми! Убивцями немовлят дуже часто ставали саме матері.

Життя сім’ї, починаючи від зачаття дитини, строго регламентували церковні правила. Сам Петро Могила описав як хрестити сіамських близнюків та інших “дивоглядів”.

Про те, яким було життя українських дітей 300 років тому у “Без брому” розповідає доктор історичних наук Ігор Сердюк.

Кельти були в Україні? І навіть створили тут один із найпотужніших металургійних центрів Європи!

Як ці племена, що розселилися від Ірландії до Малої Азії, потрапили на наші землі? За що їх полюбили феміністки і українські літератори? Звідки кельтські мотиви взялися у… Гоголя?

Про писемність, людські жертвоприношення та особливості виховання дітей, протистояння з античністю, феномен найманства та зникнення кельтів розповість доктор історичних наук Геннадій Казакевич.

Про інтегральний націоналізм ви точно знаєте зі школи. Та у чому його суть? Якою бачили Україну націоналісти? Її устрій, економіку, ворогів?

Чи наслідувала ОУН ідеологію нацизму та фашизму? Чому в ОУН педалювали антисемітську тему? Які плани мали на Німеччину у Другій світовій? Розповість дослідник політичної історії початку ХХ століття, доктор історичних наук Олександр Зайцев.

Хто входив до козацької еліти у Гетьманщині? Якими були їхні привілеї та обов’язки? Кому з них та за що дістався дворянський титул після скасування козацтва?

А також чого боялися, про що згадували та кому заповідали статки козацькі полковники.

У новому випуску програми “Без брому” розповість докторка історичних наук, дослідниця генеалогії та повсякдення козацької старшини Ірина Кривошея.

Чому саме 14 жовтня ми святкуємо день створення УПА? Скільки людей воювали в Українській повстанській армії? Чи дійсно до УПА йшли добровільно?

Як у лавах повстанців опинялися азейбарджанці, казахи, євреї та навіть бельгієць? Яким був соціальний портрет упівця? Для чого українці вступали до повстанської армії?

Слухайте у 82-му випуску “Без брому” з дослідником українського визвольного руху у ХХ столітті Володимиром Бірчаком.

Якими привілеями користувалися шляхтичі? Як заробляли гроші? За що могли позбутися своїх прав? І як стати шляхтичем, якщо ти ним не народився?

Про соціальні ліфти для простолюдинів, ймовірне приєднання козацтва до стану шляхти та сліди Речі Посполитої у сучасній Україні. У "Без Брому" розповідає кандидат історичних наук Олексій Вінниченко.

“Це жахливо, воно смакує так, неначе сам чортяка приготував для мене ці яйця”. Так одне з авторитетних західних ЗМІ свого часу описало традиційну китайську страву, відому під назвою “столітні яйця”. Але самим китайцям вона дуже подобається. В той же час їм не подобаються подібні рецензії, так само, як і західна кухня.

У новому випуску подкасту “Їли колись” поговоримо з китаєзнавицею Світланою Призинчук про китайський гастрономічний патріотизм, екзотичні страви, назви й смаки, чай, спеції, локшину, качку по-пекінськи, а також, до чого тут мурахи, що лізуть на дерево.

Чай на теренах України з’явився у XVIII столітті – майже тоді ж, коли він прийшов до Європи. До нас елітний продукт потрапив через Росію, коштував дуже дорого, а ціна на нього коливалася залежно від геополітичної ситуації.

Дозволити його собі могли лише найзаможніші верстви населення – козацька старшина і представники духовенства. Цей звичний для нас сьогодні напій свого часу помітно вплинув на матеріальну культуру й життя людей, які його споживали.

У 9 епізоді подкасту “Їли колись” доктор історичних наук Максим Яременко розповість про культуру чаю, кави та алкогольних напоїв в середовищі православного духовенства у XVIII столітті й зокрема про те, якими джерелами історики послуговуються, щоб дізнатися про це.

Які відносини склалися між ОУН та румунським населенням Буковини? Розвінчуємо міфи радянських пропагандистів та звертаємось до нещодавно розсекречених історичних документів, що проливають світло на діяльність українських націоналістів в регіоні.

Протоколи допитів, спогади про таємні розвідувальні рейди та вербування молоді. Досвід яких іноземних організацій переймали борці за Самостійну Україну? Розповість Саша Буль у 10-му випуску подкасту "Норовисті пройдисвіти".

Життя вікінгів було тісно пов’язане з морем, тому, здається, вони мусили опанувати цю стихію бездоганно. Але їм бракувало солі, якої так багато в морській воді. А ще вони не вміли полювати на китів, хоча добре знали їх і цінували за м'ясо, жир та шкіру. Як же вони добували такі цінні ресурси? Сага про Греттіра описує вражаючу сцену війни не на життя, а на смерть, яка розгорнулася серед вікінгів за тушу синього кита, яку вітром прибило до берега.

У 8-му випуску подкасту "Їли колись" кандидатка історичних наук, дослідниця та популяризаторка історії Скандинавії Ірена Хмельовська розповість про китові війни, чорну (в буквальному сенсі цього слова) сіль, консервацію м’яса в сироватці та інші подробиці гастрономічної історії вікінгів.

Поговоримо також про рецепти їхнього пива з отруйними травами, особливий йогурт, каші як цінну страву, а також про те, навіщо вікінги їли мухомори (втім, чи їли вони їх узагалі?).

Новий епізод подкасту “Норовисті пройдисвіти” про контрабандистів та бутлегерів Буковини!

Який зв’язок між китайським містом Гуанчжоу та Буковиною? Як виглядали місцеві контрабандисти та підпільні торговці 100-200 років тому? Що перевозили та що гнали? Які соціально-економічні предтечі сприяли цьому?

Як побутове самогоноваріння та дрібна контрабанда переросла в організовану злочинність. Про арешти та розслідування на Буковині розповість Саша Буль.

Що стало причиною об’єднання окремих козацьких загонів у 12-тисячне військо, що дійшло аж до Балкан, захопивши Молдову та Валахію? Як Україна стала фронтиром у боротьбі антитурецької коаліції проти Османської імперії?

Чому Папа Римський та австрійський імператор надсилали до козаків своїх дипломатів? Та яку роль зіграв Северин Наливайко у становленні тогочасних територій України на міжнародній арені?

Про молдовські походи Северина Наливайка у 8-му випуску “Норовистих пройдисвітів”.

Юрій Гагарін був першою людиною в космосі. І хоча його політ тривав менше двох годин, він встиг поїсти у космосі. Так і почалася історія космічної їжі.

У новому випуску подкасту “Їли колись” говоримо про те, як еволюціонувала їжа радянських космонавтів, як харчувалися перші американські астронавти, звідки космонавти беруть воду, а також про вареники для Павла Поповича, контрабандний алкоголь, морозиво і найдорожчу в світі каву.

Розповідає кандидатка історичних наук та дослідниця історії космонавтики Наталія Боротканич.

Бунтівний “король гуцулів”, за голову якого влада оголосила винагороду у 1000 золотих! Лук’ян Кобилиця – селянин із буковинського хутора.

Як йому вдалося організувати бунт, на приборкання якого задіяли урядові війська? Відбути кілька арештів, стати депутатом австрійського Рейхстагу, повернутись на Буковину, оголосити цісаря своїм приятелем і знову підняти селян на масові повстання?

Слухайте у 7 випуску “Норовистих пройдисвітів”! Саша Буль розповість як звичайнісінький анонс лотереї став приводом до бунту та що спільного між Кобилицею та Ескобаром?

Відома формула давньогрецької кухні складається з трьох компонентів: зерна, оливкової олії та винограду. Але до неї не потрапило багато інших, не менш цікавих компонентів.

Про жертвоприношення тварин, чиє м’ясо отримували насамперед люди, рибу, яку вважали простою їжею і рибний соус – страву не для кожного, через її пікантний смак.

А також про посуд давніх греків, “варварське” пиво та керамічні вулики розповідає Тетяна Шевченко, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України.

Останні роки життя та подробиці трагічної смерті найвідомішого українського козака – “Байди” Вишневецького.

За що турки називали його ворогом номер один? Чому досвідчений полководець та майстерний політик дозволив загнати себе у пастку? Що спільного між ковбоєм, піратом, Суперменом та Байдою?

Де правда, а де містифікація у біографії Дмитра Вишневецького? Слухайте у шостому випуску подкасту “Норовисті пройдисвіти”!

Від селян, котрі спалюють упирів, до громадянського суспільства. У XIX столітті українство Галичини пережило тотальну трансформацію. Доклався до цього козацький міф і... наддніпрянці.

Як українській ідеї вдалося перемогти попри відсутність держави, масове полонофільство та чисельних прихильників “русского міра”? Що змінила Руська трійця із Шашкевичем? Наскільки потужним був вплив з Великої України? Через що не могли порозумітися галичани з наддніпрянцями?

І чому Галичину почали порівнювати з П’ємонтом? Розповідає кандидат історичних наук Остап Середа.

Як відбувалася русифікація повоєнного Львова? Житло – “визволителям”, привілеї – кадебістам, їжа по картках – для окремих категорій.

Дефіцит одягу був гострим настільки, що на Личаківському цвинтарі масово розривали могили, щоб… зняти штани чи сорочку з покійників.

Впродовж кількох повоєнних років до Львова прибувало щороку близько 30 тисяч осіб зі Сходу, переважно – з Росії. Радянська влада агресивно маркувала міський простір.

Що змінили у Львові перші і другі совіти? Розповідає кандидат історичних наук, дослідник львівської історії радянського періоду Роман Генега.

Чи має історичне підґрунтя ідея про перейменування на “Україну-Русь”? Професор Ярослав Грицак розповідає про те, як формувався конструкт української нації.

Хто вперше назвав себе “українцем”? Чи існувала єдина давньоруська мова? Яка різниця між Малою і Великою Руссю? Як русини Галичини стали українцями?

Польські міфи про історію Львова. Невже цивілізацію у місто приніс польський король Казимир ІІІ?

А що тут було до нього, яким був Львів за часів князя Лева? Хто і коли вперше надав магдебурзьке право? Де мешкали і молилися русини? Не тільки ж на вулиці Руській.

Княжий період Львова оповитий багатьма вигаданими історіями. Їх розвінчує докторка історичних наук, львів’янка у сьомому поколінні Мар’яна Долинська.

Коли і куди зникла Русь? Як Велике князівство Литовське перейняло спадщину Руської держави: що стало з нашими елітами, хто прийшов на зміну Рюриковичам, як нових правителів сприйняло місцеве населення? Як ВКЛ протистояло Золотій Орді?

Усе про начебто “темні” і “ненаші” сторінки українського Середньовіччя.  У розмові з доктором історичних наук Борисом Черкасом.

Соціолог Євген Головаха з 1992 року досліджує еволюцію українського суспільства за майже пів сотнею пунктів.

Якими були наші цінності і якими вони стали тепер? Чого ми боялися, коли почувалися найзлиденніше, чого найбільше прагнули? Точні цифри соціологічних досліджень.

Його викреслили з музичної історії Галичини на 100 років. Людкевич назвав музичним маніяком, а Франко порівняв із бараном. Хоча обсяг його спадку приголомшує: 11 опер, десятки літургій, оркестрових та хорових творів, кілька томів наукових праць про музику, збірки фольклору...

Порфирій Бажанський був одним із грона греко-католицьких священників, котрі доклались до становлення класичної музики в Галичині. Подібного не було у світовій музичній культурі!

Якою була українська класика у ХІХ столітті і що зробити, щоб її слухали сьогодні? Розповідає директор Львівського органного залу Іван Остапович.

Як зародився та змінювався Донбас впродовж останніх трьох століть? Що то за “ласка русских императоров”? Хто насправді заснував ключові міста? Чи на Донбас масово заселяли росіян? Які репресії чинили там більшовики? Чи був Донбас проросійським у 2014-му?

Розмова з журналістом, заступником головного редактора журналу “Український тиждень”, автором книжки про Донбас “Дикий Схід” Максимом Віхровим.

Існує великий корпус дум доби Хмельниччини. Думи про битви та перемоги, про героїчних соратників, про діяння та смерть Богдана Хмельницького. Більшість із них дійшли до нас в текстових варіантах.

Чи знаємо як їх співати? Які трансформації переживає історичний епос? Як  веснянки та гаївки перетворилися на інструмент політичної сатири великого гетьмана?

Слухайте у завершальній програмі першого циклу Українських історичних пісень.

Якими були гастрономічні вподобання мешканців київського Подолу за часів Ярослава Мудрого і звідки нам це відомо?

Чи їли наші предки собак? Чому кияни в XI столітті споживали більше яловичини, ніж інших видів м’яса? І що вони з нею робили – варили, тушкували чи смажили? Чи було популярним у той час молоко та конина?

Розповідає археологиня, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ, провідна наукова співробітниця Музею історії Десятинної церкви Наталія Хамайко.

Новий випуск подкасту “Норовисті пройдисвіти” про Тиміша Хмельницького!

Наймолодший полководець та фатальна жінка української історії Розанда Лупул. Який зв’язок між молдавською принцесою та крахом династії Богдана Хмельницького? Які наслідки для України мав цей трагічний союз?

Чому Тиміш ходив свататися у супроводі майже 30-тисячного війська? За що молодий гетьманич наказав повісити власну мачуху на міській брамі?

“Гей, не дивуйтесь, добрії люди” – ця пісня мала два життя і прожила дві історії. Одну в 1648-му під Пилявцями. Іншу – в 1918-му під Крутами.

Обидві історії почуєте у новому випуску Українських історичних пісень з Тарасом Компаніченком та Павлом Нечитайлом.

А також довідаєтесь як Кривоніс "топить ляхів водою" і чому водить за собою 700 козаків.

Сало, вареники, гречка та борщ вважають невід’ємною частиною української національної кухні. Та чи справді це так?

Звідки взялися та як еволюціонували ці страви? І що ще споживали за часів Гетьманщини? У четвертому випуску подкасту Їли колись розповідає історик Олексій Сокирко.

До речі, поговоримо про модні сьогодні сидр і спаржу, адже вони теж є частиною нашої кулінарної традиції.

Полювання на відьом у Європі, за різними даними, припинилось на межі XVIII та XIX століть. Проте на Буковині з чаклунками продовжували боротися ще майже 100 років!

Хроніки наймасовішого фемініциду в історії людства. Що такого понаписували у найвідомішому трактаті з демонології, аби він став “методичкою” для винищення близько 50 тисяч невинних душ?

Чим вирізнялися буковинські відьми? Чому жінки перетворювалися у чаклунок, та де проходила межа між добрими і злими відьмами?

Розповідає Саша Буль у четвертому випуску подкасту Норовисті пройдисвіти.

“Засвиста-али коза-аченьки в похід”... Стоп! Що-що? І ця пісня теж з часів Хмельниччини? Ми теж були здивовані!

Виявляється переспіваний тисячі разів суперхіт народився після Корсунської перемоги (однієї із найяскравіших звитяг в історії українського війська, коли Богдан Хмельницький спільно з кримськими татарами у 1648 році розгромив польське військо).

А за світ встали чи засвистали ті козаченьки дізнаєтесь у новому випуску подкасту Українські історичні пісні. Цикл Хмельниччина з Тарасом Компаніченком та Павлом Нечитайлом.

Говорити про їжу Мезоамерики варто хоча б тому, що уявити сучасну кухню без неї дуже складно. Багато культурних рослин на нашому столі походять саме звідти.

З іншого боку, мешканці Нового світу добилися досить скромних успіхів в одомашненні тварин, тривалий час не знали іншого молока крім материнського.

Про загадкових предків кукурудзи, а також, квасолю, гарбузи, томати, авокадо, картоплю, какао та інші культури, що походять з різних регіонів Америки. У третьому випуску подкасту "Їли колись" розповідає дослідник історії та культури доколумбової Мезоамерики Віктор Талах.

Третій випуск подкасту Норовисті пройдисвіти про опришків з Дністровських скель!

Не лише Карпати були прихистком для “чорних хлопців”. Понад 300 років тому на Буковині діяли партизанські загони, які польська шляхта називала “злими” і “дикими людьми”.

Це були левенці. Чи справедливо вважати їх народними месниками, а не звичайними бандитами?

Чому текст пісні “Ой Морозе, Морозенку” ніколи не подають повністю у підручниках, хоча він входить у шкільну програму? Та тому, що це “Пила” українською!

Витончені тортури та моторошні катування, яких зазнав головний герой пісні, чи має все це стосунок до героя визвольної війни Станіслава Морозовицького?

Про найвідомішу пісню доби Хмельниччини, яка насправді до неї стосунку немає. У другому випуску подкасту “Українські історичні пісні”. З Павлом Нечитайлом та Тарасом Компаніченком.

Другий випуск подкасту “Їли колись” про середньовічну їжу.

Здається, що нас із цією епохою розділяє нездоланна відстань. Проте є низка страв і напоїв, які цю відстань успішно здолали, а ми часто навіть не замислюємося про їхню давню історію: паста, сирна тарілка, глінтвейн...

Дослідниця середньовіччя Стефанія Демчук розповідає про те, що було на столах простих смертних та володарів середньовічного світу і якими тоді були уявлення про здорову та нездорову їжу.

Як простому селянину вдалося у 1490 році зібрати 10-тисячне військо, що дійшло з Буковини майже до Львова? Андрій Боруля – послідовник діла Мухи, чи все той же ватажок під новим іменем?

Хроніки повстання, для подолання якого польський король був змушений звертатися за допомогою до лицарів Тевтонського ордену. Історія одного з найбільш містифікованих провідників народного бунту.

Другий випуск подкасту Норовисті пройдисвіти про повстання під проводом Мухи та Борулі.

Зустрічайте новий подкаст Українські історичні пісні. Перший цикл про твори доби Хмельницького.

Починаємо з кримінального трилера “Ой з-за гори та ще й з-за лиману”. Пісня про загибель полковника Данила Нечая та його передсмертну подорож до своєї куми.

У ній переплелись бароковий фемінізм, філософія смерті та ілюзія свободи вибору, реальні історичні події та містика з фатумом. Зібрали для вас усі відомі нам версії цього твору – від Української капели бандуристів імені Тараса Шевченка до ансамблю ГуляйГород.

Веде подкаст історик, археолог Павло Нечитайло. Коментує – дослідник давньої української музики, лідер колективу Хорея Козацька Тарас Компаніченко.

Перший випуск подкасту “Їли колись” про кухню кам’яної доби.

Як їжа зробили нас людьми – в буквальному біологічному сенсі цього слова. Коли люди навчилися контролювати вогонь? Як відрізнялося харчування неандертальців та наших безпосередніх предків? Як харчування давніх людей впивало на їхнє тіло і чи можемо ми – люди XXI століття перейняти гастрономічний досвід наших далеких пращурів?

Про це та інше розповідає археолог Павло Шидловський.

Підкорювач буковинського фронтиру чи безпринципний головоріз? Революціонер чи підлий зрадник? Солдат удачі або ж звичайнісінький пройдисвіт? Феномен першого українського кондотьєра – опального князя Івана Берладника, для якого війна була професією, а вигнання – способом життя.

Душу Богові, а грішне тіло – землі. Що розповідають заповіти 500-річної давності?

Чим володіли міщани та шляхта, скільки народжували дітей, скільки разів укладали шлюб? Як боролися за майно незадоволені спадкоємці? Навіщо той, хто помирав, призначав опікунів своїй дружині?

Розповість Наталія Білоус, кандидатка історичних наук, дослідниця тестаментів з Волині та Наддніпрянщини у період Речі Посполитої.

Усе, що ви хотіли дізнатися про скіфів: звідки прийшли, як виглядали, з ким та чим торгували.

Де була столиця великого скіфського царя Атея? Якими були межі та вплив Великої Скіфії? Скільки в Україні є скіфських курганів? Хто, як та де їх зводив? Що клали скіфу у могилу, чи проводили жертвоприношення?

Розповідає скіфолог, керівник археологічних експедицій, викладач Києво-Могилянки Юрій Болтрик.

Про Київ 1980-х, першу зустріч із спецслужбами, українські казки в Росії, ставлення українців до читання та книг останні 20 років.

Інтерв’ю з поетом, упорядником книжок для дітей, засновником видавництва А-ба-ба-га-ла-ма-га, лавреатом Шевченківської премії Іваном Малковичем.

Сучасний західний кордон України встановився всередині ХХ століття, коли майже півмільйона українців переселили з етнічних земель на Закерзонні. Як відбувалися депортації? Хто з світових лідерів погодив ці акції? Та чому досі в Україні їх не визнано злочином проти людяності?

Розмова з керівником Центру дослідження українсько-польських відносин, доктором історичних наук Миколою Литвином.

Скільки чекістів та агентів радянських спецслужб працювало в Україні? Коли відбулася наймасштабніша чистка архівів спецслужб? Чи справді документи вагонами вивозили до Москви перед падінням СРСР?

Про великий терор 1930-х, Голодомор, боротьбу з УПА та чистку чекістів мовою циркулярів спецслужб. Розповідає очільник Архіву СБУ Андрій Когут.

Коли з’явилась українська мова, як говорили і писали на Русі, чому у російських билинах багато українських слів?

Про мовний штаб Путіна, хто вигадав російськомовних українців, як СРСР створив покоління мовних калік.

Інтерв’ю із мовознавцем, очільником Інституту української мови Павлом Гриценком.

Як “москаль за походженням” і “нащадок московських орд” став ідеологом українського націоналізму? Сьогодні розмова про Дмитра Донцова, його філософію та епоху.

Якою він бачив українську національну мрію? Що вкладав у гасло “українці для України”, як обґрунтовував концепт національних інтересів та відповідальне лідерство?

У "Без брому" інтерв’ю з президентом Києво-Могилянської академії (2007-2014), міністром освіти та науки України (2014-2016), дослідником постаті Донцова Сергієм Квітом.

Де козаки шукали свої історичні корені? Чому вважали себе нащадками хозарів? Хто був для них “чужим”, а хто - гарантом їхніх прав і вольностей?

А також коли виник міф “рубіжності” 1654 року, часу переходу Війська Запорозького до Московського царства?

У розмові з кандидатом історичних наук, дослідником козацьких літописів Андрієм Бовгирею.

Гомо совєтікус і його ознаки. Які моделі поведінки з СРСР досі є в українцях і як їх позбутися? Що дає свобода, коли мине постколоніальний синдром, як розбещує непокараний комунізм?

У розмові з філософом, публіцистом, перекладачем Вахтангом Кебуладзе.

1919 рік. Австро-Угорська імперія розпалася. Після війни з поляками Галичина на 20 років опинилася у складі польської держави.

Українцям забороняли вступати до університету, не допускали до роботи, влаштували пацифікацію. У відповідь націоналісти чинили пограбування і замахи на президентів та міністрів.

Чи був окупацією міжвоєнний період в Галичині? І як попри утиски українцям вдалося розбудувати громадянське суспільство із успішними кооперативами та стотисячними товариствами? У розмові з дослідником історії Святославом Липовецьким.

Чи виникла б УПА на Волині, якби 20 років до того стрільці не створили там перші українські школи? Чи була б ЗУНР, якби колишні усуси не проявили рішучість під час Листопадового чину?

Хто був добровольцями УСС, як їх вишколювали, чому дозволили українські елементи на однострої, у чому феномен стрілецької творчости? У розмові з доктором політичних наук та дослідником теми Миколою Лазаровичем.

В українських селах у ХІХ столітті шляхтичі стригли чуби-оселедці і вдягали козацький одяг. Декотрі влаштовували перегони на бричках, запряжених чотирма химерно прикрашеними кіньми.

Інші представники богеми, серед яких і Тарас Шевченко, проводили “узливання на честь Бахуса” та змагалися хто більше вип’є. Козакофіли, балаґули, мочеморди.... Сьогодні ми б назвали їх субкультурами.

Як неформальні середовища минулого вплинули на хід української історії? Інтерв’ю з кандидатом історичних наук та дослідником теми Володимиром Окаринським.

Історія та роль Києво-Могилянської академії. Чого навчали, як шукали викладачів, звідки походили студенти. Про могилянців, які будували Російську імперію та принесли захід на схід.

Розмова із доктором історичних наук та дослідником теми Максимом Яременко.

Як мільйонам вірян вдавалося відзначати християнські свята у Радянському Союзі, де атеїзм був частиною державної ідеології? Як змінювалося ставлення СРСР до релігії від 1920-х до розпаду. Чому радянській владі довелось йти на поступки у відносинах із Церквою на Західній Україні?

Розмова із завідувачкою кафедри історії Києво-Могилянської академії Наталею Шліхтою.

Як і коли галицькі русини усвідомили себе українцями та до чого тут Габсбурги. Чому серед галичан досі панує сильний сентимент до бабці Австрії та доброго цісаря? Чи справді після входження до Австрійської імперії на Галичині почався “золотий вік”?

Розмова з дослідником теми, автором книжки про історію Австро-Угорщини Іваном Гоменюком.

Вікінги, нормани чи варяги? Жорстокі завойовники чи прості торговці? Перші українські князі не зовсім українські? Київська Русь – пересічне державне утворення епохи вікінгів? Коваль Людота зовсім не коваль знаменитого меча? Що взагалі відбувається?

Дізнаєтесь у завершальному випуску першого сезону подкасту #туди_сюди. Розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця відділу наукові фонди Інституту археології НАН України.

Через них античні автори серйозно задумались про Апокаліпсис. Колишні закляті вороги ставали найкращими друзями. Утворювались військові союзи, зникали держави та цивілізації перед лицем катастрофічної навали, якої ще не бачив  світ.

Чому гуни вирушили у свою криваву подорож і що аж так налякало їхніх сучасників? У подкасті #туди_сюди розмова з Олексієм Комарем, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАНУ.

Їхній похід почався з холодних прибалтійських країв і тривав кілька сотень років. Вони підкорювали племена і народи, воювали з римлянами та сарматами, залишили по собі рунічні написи, багаті поховання, коштовну зброю та дорогоцінні прикраси. Ми знаємо імена їхніх королів, а деякі готські держави існують і дотепер.

Український аспект історії готів – у викладі Олега Петраускаса, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу археології давніх слов'ян Інституту археології НАНУ.

В античні часи українське Причорномор’я було частиною грецької Ойкумени. Колоністи принесли сюди високе мистецтво, театр, архітектуру, писемність. Поліси, засновані давніми греками, проіснували не одне століття, а на місці деяких з’явилися сучасні міста. Що привело сюди давніх греків і який їхній спадок? Розповідає кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, вчений секретар відділу Наукові фонди Тетяна Шевченко.

"Скіфи не могли зрозуміти, що це таке: вони не знали ні їхньої мови, не бачили такого одягу, не знали, що це за плем'я. Вони були здивовані, звідки ті прибули, і спочатку вважали їх за чоловіків у юному віці, і почали з ними битися. Після битви, підібравши трупи, вони довідалися, що то були жінки".

Так писав про амазонок батько історії Геродот. А що знає про них сучасна наука? Розповідає Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України.

За легендою, вони походять від шлюбу Геракла і напів дівчини – напів змії. Їх земля від Дону до Дунаю. Їх боялися перси та поважали спартанці. Вони любили золоті прикраси і будували величезні кургани.

Мандрівка до Великої Скіфії на чолі з Юрієм Болтриком, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу "Польовий комітет" Інституту археології НАН України.

Україна чи Малоросія? Як дух прикордоння впливає на нашу ментальність? Чим українці відрізняються від росіян і з ким споріднені у Європі? З якими країнами Україна перебуває у революційному резонансі?

Розмова із Дмитром Корчинським про українські еліти, революції та ідентичності.

На що хворіли наші предки? Коли на території України поширилися сифіліс, проказа, чума, онкохвороби? Чи була дієвою медицина княжої доби? Як виглядав, чим займався, скільки жив пересічний мешканець середньовічного Києва? Про що ще свідчать рештки давніх людей?

Інтерв’ю із дослідницею археології та антропології Олександрою Козак.

На своїх колісницях вони долали тисячі кілометрів, заснували десятки держав і винайшли мову, яка лежить в основі багатьох сучасних мов світу. Перші кургани, перші харизматичні лідери, революційні  інновації та небачені кліматичні потрясіння в епоху бронзи.

Про мандрівних аріїв розповідає: доктор історичних наук, професор, завідувач відділом енеоліту-бронзи Віталій Отрощенко.

Трипільська культура – найпопулярніша археологічна культура з території України. Її знають, люблять і навіть називають цивілізацією. Її носіїв намагаються ототожнити із сучасними українцями, адже глиняний посуд “трипільців” та їх глинобитні будинки так схожі на наші сільські хати-мазанки. 

Чому вони з’явилися на наших землях? Куди зникли та чи справді зникли? Розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу енеоліту-бронзової доби Інституту археології НАН України.

Керамічний посуд, одомашнення рослин, перехід до відтворювального господарства та багато інших винаходів, якими ми користуємося досі, придумали в епоху неолітичної революції. Вона відбулася на Близькому Сході, але її досягнення швидко поширилися світом.  

Якою тоді була територія сучасної України, хто тут жив, хто сюди прийшов і який стосунок це має до нас? Розповідає Дмитро Гаскевич, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.

Розтанув останній велетенський льодовик. Планета динамічно змінювалась. Настала вселенська повінь. Кудись поділися мамонти? Людям довелось швидко адаптуватися до нових умов. З’явилося нове суспільство – суспільство мезолітичних мисливців. 

Про їхнє життя та міграції розповідає Леонід Залізняк, доктор історичних наук, професор Києво-Могилянської академії, завідувач відділу археології кам'яної доби Інституту археології НАН України.

Як змінювалася кількість українців впродовж останніх 100 років? Якими були найпоширеніші причини смерти? Скільки українців загинуло під час двох війн та Голодомору? Чи вдалося СРСР, скасовуючи переписи та репресуючи науковців, приховати наслідки катастроф? І чому через 35 років в Україні може повністю змінитися етнічний склад населення?

Розмова із науковцем Інституту демографії Олександром Гладуном.

В часи, коли неподалік Києва зупинився велетенський льодовик, українськими притундровими степами мандрували стада мамонтів. А слідом за мамонтами йшли мисливці. Мамонти були їхньою їжею, мамонти були їхніми будинками, мамонти були їхніми музичними інструментами.   

Ці прийшлі мисливці – хто вони і як вплинули на сучасних українців? Розповідає Павло Шидловський, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Т.Г. Шевченка. 

Хто і коли стер національну кухню із меню українців? Чому ми любимо олів'є, а не знаємо що таке шпундра, гамула чи тетеря? Врешті чим погані радянські страви? Який зв’язок між їжею та ідентичністю? Чи виграли ми війну за борщ? І що відвойовувати наступним – сало, вареники, галушки?

Інтерв’ю із популяризатором української кухні, шеф-кухарем Євгеном Клопотенком.

Чим шкідливе твердження про “одноденну державу”, як Августин Волошин шукав союзників, чому жодна європейська країна не підтримала підкарпатських українців у 1939-му?

Коротка історія української незалежности на Закарпатті. Інтерв'ю з дослідником теми Олександром Пагірею.

У школі про Шевченка розповідали далеко не все. Це інтерв’ю про найбільш суперечливі та міфологізовані моменти у його біографії. Як колишній кріпак зміг стати “своїм” у петербурзькому бомонді? Чи був Шевченко антисемітом? Які мав відносини з алкоголем та жінками? Чи усвідомлював своє месіанство? Чи створював образ із кожухом та смушевою шапкою зумисне?

Розмова з доктором філологічних наук, шевченкознавцем Олександром Боронем.

75 років тому радянська влада провела спецоперацію з ліквідації Греко-католицької церкви – Львівський псевдособор. Із 216 делегатів від духовенства – 142 були завербованими агентами НКВС. Після псевдособору конфесія із мільйонною паствою пішла у підпілля на понад 40 років.

Про те, як радянські спецслужби організували “возз’єднання” з РПЦ і що після цього довелось пережити Церкві у катакомбах – розповідає історик, релігієзнавець Олег Турій.

Як наші історичні травми та страхи впливають на теперішнє? Розмова про українців та їхні різні ідентичності, історичні досвіди, цінності, погляди на майбутнє. Як навчитися взаємодіяти в межах цих різниць? Чого вдалося досягти за останні 30 років?

Інтерв’ю з інтелектуалом, стратегом Євгеном Глібовицьким.

Чи можна називати трипільців батьками українців? Як виглядали їхні міста, житла та храми? Що відбувалося в цей час у світі? Чи існував зв’язок між Трипіллям і древніми державами Шумер та Араттою?

Довкола цієї теми багато міфів. Спростувати їх запросили одного із найавторитетніших дослідників Трипілля Михайла Відейка – археолога, доктора історичних наук, професора Києво-Могилянської академії.

Чому ми відмовляємось від спадщини Речі Посполитої? Про сепаратизм Яреми Вишневецького та не-героїзм Северина Наливайка, руські еліти у Великому князівстві Литовському та козакофільський наратив української історії. Інтерв’ю з доктором історичних наук Віталієм Михайловським.

Ким були перші українські емігранти? Як добиралися до американських континентів? Якими легендами агенти заманювали галицьких селян? Що сформувало українську діаспору у Канаді, США, Бразилії, Парагваї, Аргентині? Розповідає доктор історичних наук, декан історичного факультету ЛНУ Степан Качараба.

Навіщо Богдану Хмельницькому у XVIII столітті домалювали роги і вуха віслюка? Чому у Мазепи так багато облич? Що у Данила Апостола із оком? Хто малював українських гетьманів та за якими канонами? Інтерв’ю про портрети козацьких лідерів із дослідницею Ольгою Ковалевською.

Яким був шлях галичан до Злуки? Чи поділяло населення ЗУНРу соборницькі настрої верхівки? Хто першим запропонував ідею об’єднання? Розповідає кандидат історичних наук Олег Павлишин.

Як виникла держава династії Романовичів, зараз більш відома як Галицько-Волинська держава. Перелік топ міфів про короля Данила. Коли вперше вжили слово “галичани” і кого так називали. Інтерв’ю з доктором історичних наук, професором Мирославом Волощуком.

В період від 220 до 20 тисяч років тому на території сучасної України жили неандертальці. Ці люди вміли полювати на великих тварин, користувались вогнем, піклувалися про старих та немічних і прикрашали свої могили квітами.

Що ще ми про них знаємо? Розповідає Лариса Кулаковська, кандидат історичних наук, завідувач Археологічного музею Інституту археології НАН України.

Чим відрізняється волинянин від мешканця Півдня України? На кого із сусідів ми найбільше схожі та як СРСР намагався вплинути на антропологічні теорії. Також про те, де поховані українські гетьмани — Хмельницький, Дорошенко, Апостол, Мазепа.

Інтерв’ю з антропологом Сергієм Сегедою, якому у 1980-х вдалося повернути череп Івана Сірка із Москви в Україну.

Чого хотіли українці у 1917-му? Як реагували на революцію селяни, як виживали міщани в умовах постійної зміни влад? Чому нову державу очолив науковець Грушевський, а теза про самостійність Міхновського лякала більшість української еліти?

Про те, як починалася Українська революція у 1917-му, розповідає дослідник теми Віталій Скальський.

Ще 100 чи 200 років тому Святий вечір, Різдво та Новий рік святкували інакше. У ці дні кожна дія, як вірили, мала великий вплив на весь наступний рік.

Про давні різдвяні обряди розповів один із найавторитетніших етнологів в Україні, упорядник відомої збірки “Колядки і щедрівки” (яка на початку 90-х вийшла накладом у 130 тисяч!) професор Михайло Глушко.

Розмова із директоркою “Мистецького Арсеналу” Олесею Островською-Лютою про больові точки української культури.

Як виглядає портрет “культурного” киянина? Чому в Україні досі немає єдиного реєстру музейних цінностей? Чи справді культурний розвиток у нас — жіноча справа? Та як заохотити дітей відвідувати музеї?

Про стратегії виживання у комуналках, “хороші квартири для всіх” - як інструмент пропаганди, про новий тип людини, у якої немає власного житла, хатніх робітниць та феномен квартирної черги.

Розповідає доктор історичних наук, професор Київського національного університету ім. Т. Шевченка Мирослав Борисенко.

З якою метою нацисти її сформували, як звучала присяга дивізійника. Про історичне тло та мотивацію — чому тисячі українців зголосились до її лав. Про пропаганду та міфи — чи брала дивізія участь у каральних акціях і чи можна називати її учасників “гарматним м’ясом”.

Відповіді почуєте у #безброму з військовим істориком Романом Пономаренком.

Чому не варто говорити про Голодомор у множині, ким були виконавці злочину на місцях, якими були цілі організаторів голоду в Україні. Про це в інтерв’ю із професором та одним із найвідоміших дослідників Голодомору Станіславом Кульчицьким.

Росія вже давно використовує “теорії” про походження Київської Русі в інформаційній та культурній війні. Ми вважаємо, що найкращим захистом у цьому випадку є — знання про те, як було насправді.

Про варягів, перших князів, історію виникнення та перетворення Русі на могутню державу розповідає дослідник теми, викладач Києво-Могилянської академії Вадим Арістов.

Родинна історія Тараса Прохаська — як макроісторія Галичини ХХ століття. Прадід Олекса Пристай — греко-католицький священик, який у 1900-х емігрував до США, дідусь і бабуся — офіцери австро-угорської армії у Першій світовій, тато — відбував заслання у віддалених районах СРСР за надуманим звинуваченням у зв’язках із підпіллям, тета — письменниця Ірина Вільде.

Культовий письменник сучукрліту про те, як передавали родинні історії, що сформувало галицький світ та як на нього вплинув Радянський Союз — у 35-ому випуску “Без брому”.

Чи герої учасники Дивізії “Галичина”? Як сьогодні люструвати причетних до комуністичних злочинів? Що далі із декомунізацією? Чи потрібен Україні позитивний історичний міф?

Інтерв’ю з очільником Українського інституту національної пам’яті Антоном Дробовичем. Про непрості історичні моменти, нинішні стосунки з поляками, штучну героїзацію та боротьбу з імперськими міфами.

Історія Західноукраїнської Народної Республіки. Як виникла ця держава, яку роль у подіях 1918-19 років зіграв Дмитро Вітовський та галицькі адвокати - Петрушевич, Левицький, Трильовський, що спричинилося до загибелі ЗУНР.

У “Без брому” інтерв’ю із професором Іваном Монолатієм, котрий аналізує історію Західноукраїнської республіки з погляду теорії “чорного лебедя” Нассіма Талеба і не лише.

Неандерталець з’їдав до 9 кг сирого м’яса на день, кроманьйонець був його братом, а не сином, на території України за останні 10 тисяч років змінилося не менше 150 етносів.

Професор Києво-Могилянки Леонід Залізняк обґрунтовує, чому князів Володимира та Ярослава можна називати українцями, а теорія про “три братні народи” це вигадка.

Коли вишиваний одяг увійшов у побут українців, чи мали орнаменти символічний зміст, звідки походять міфи про козацькі шаровари, вишивальницькі школи Київської Русі і сорочку Полуботка?

В інтерв’ю "Без брому" – дослідниця Оксана Косміна, яка майже 40 років вивчає українську матеріальну культуру та історію національного костюма.

Судові справи про відьомство фіксують у Європі аж до кінця XVIII століття. А як “полювали” на відьом в Україні? За що могли звинуватити у чаклунстві, як карали за угоду з дияволом і скільки людей поплатилися за це життям?

Розповідає Катерина Диса - історикиня, викладачкою Києво-Могилянської академії, авторкою книг “Історія з відьмами” та "Ukrainian witchcraft trials".

Чому Ізраїль не визнає Голодомор геноцидом? Навіщо КДБ у 1950-х запустило у маси звинувачення українців в участі у Голокості? Звідки взялось твердження про українців-антисемітів? А також про меморіал у Бабиному Яру та рівень антисемітизму в Україні.
Інтерв’ю з дисидентом та правозахисником Йосифом Зісельсом.

Чому у світі кіч використовують як форму просування культури, а в Україні він втілюється у концертах з Сердючкою і “шльопками” до Дня Незалежності?

Інтелектуальна бесіда із професоркою, докторкою філологічних наук Тамарою Гундоровою, яка своєю працею “Франко не Каменяр” зробила переворот у франкознавстві.

Що стоїть за поділом України на “схід” і “захід”, чому міф про три братні народи досі нам шкодить і чим відрізняються українці “аборигени” від українців “креолів”.

Аналізуємо останні 30 років української історії з публіцистом, перекладачем та інтелектуалом Миколою Рябчуком.

Чому українці люблять пишні застілля і масові закупи у кризових ситуаціях? Як презентувати українську кухню у світі, коли на неї зазіхає північний сусід? Коли з’явився борщ і що ми знаємо про сало? Інтерв’ю з дослідницею та засновницею проекту “Їжакультура” Олена Брайченко

“Козаки зуміли добитися того, чого ми досі не зробили у незалежній Україні. Вони змусили Європу дивитися на Україну і її минуле українськими очима, а не крізь призму польських хронік чи московських літописів”.

Доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко розповідає про козацтво, яке врятувало український світ. Без шароварщини та інших стереотипів.

Література та автори 1920-х це тема, про яку ми знаємо безсовісно мало. Часто тільки два слова 'Розстріляне відродження'. А виявляється, тоді з'явились перші українські детективи, фантастика та художні репортажі, Хвильовий не писав "геть від Москви", а Майк Йогансен це чудовий український письменник та лінгвіст, який навчав як працювати зі словом.

Літературознавиця та упорядниця серії книг "Наші 20-ті" Ярина Цимбал розповідає про письменників, які заслуговують на захоплення через свої тексти, а не за фактом трагічної загибелі.

Чому після 29 років Незалежності, двох революцій, окупації та війни українці продовжують сумувати за Радянським Союзом? Як декомунізувати мислення та створити українську мрію.

У #безброму людина, котра фіксувала політичні зміни в нашій країні більш ніж 30 років - журналіст, публіцист, телеведучий, народний депутат Сергій Рахманін.

Чому важливо ввести у маскульт історію українського середньовіччя. Інтерв'ю з художником, письменником та культурним діячем Іваном Семесюком про архетип українця, протистояння ідентичностей і український Хартленд.

В Україні досі немає реєстру усіх мистецьких цінностей, які зберігаються у музеях, шедеври десятиліттями не виймають із “запасників”, про сайти з оцифрованими артефактами навіть не йдеться.

Мистецтвознавиця Діана Клочко розповідає про те, як повернути мистецтво у життя українців, з чого почати трансформацію музеїв і чому все це важливо для боротьби з російською імперською експансією.

До середини ХІХ століття росіян у Криму майже не було. Як же тоді "исконно русская земля" та інші імперські легенди? Чий був півострів впродовж останніх півтисячі років? Російські міфи про Крим розвінчує історик, публіцист та кримчанин Сергій Громенко.

Україна ХІХ століття це не лише село і "садок вишневий коло хати", якою її показувала радянська історіографія. Це багатомільйонні іноземні інвестиції, це Донбас - який вивів Російську імперію на перше місце у світі за рівнем концентрації виробництва, це новий прошарок суспільства – підприємці та техно-еліта.

Історикиня Тетяна Водотика розповідає, чому Україна ХІХ століття - це насамперед простір можливостей

Які шанси знайти поховання короля Данила Галицького? Чи справді у Холмі відкопали саркофаг його сина Романа? Як археолог Ярослав Пастернак з допомогою митрополита Андрея Шептицького в останній день перед війною врятував рештки Ярослава Осмомисла.

Археолог, учасник та керівник понад 150 експедицій Юрій Лукомський розповідає про те, чому націям важливо знати, де поховані великі постаті з минулого.

Волинська трагедія 1943-го стала найбільш кривавою сторінкою польсько-українського конфлікту початку ХХ століття. Чому ці події не можна називати “геноцидом”, хто сприяв розпалюванню ворожнечі і по пунктах - про причини обопільного злочину.

Розповідає професор, доктор історичних наук, декан історичного факультету Київського університету ім. Т. Шевченка – Іван Патриляк.

Лауреатка Шевченківської премії Галина Пагутяк про культуру українського села, яку знищив Радянський Союз, зникле містечко Соколів, масові вбивства арештованих енкаведистами у Саліні і трішки про поляка Яна Гербурта, який вважав себе русином.

Як Польща об’єдналась з Українською Народною Республікою проти більшовиків у 1920-му, чому Пілсудський поїхав особисто вибачитись перед українцями у таборі військовополонених і чи стало причиною ліквідації Петлюри повернення маршала до влади у 1926-му. Інтерв'ю з професором Богданом Гудем.

З ким все життя боровся Іван Франко, чому Драгоманов приходив до нього у мареннях і від якої хвороби помер. Велике інтерв’ю з найбільшим сучасним популяризатором Франка, літературознавцем, директором Музею Франка у Львові Богданом Тихолозом.

Ректор Українського Католицького університету отець Богдан Прах – автор найповнішого з нині існуючих досліджень про греко-католицьке духовенство Закерзоння у ХХ столітті.

Розповідає про стратегії виживання священиків УГКЦ у часи репресій, спроби релігійної асиміляції українців за лінією Керзона та сучасне обличчя українських етнічних територій у Польщі.

Сергій Єкельчик – професор Університету Вікторії (Британська Колумбія, Канада), у якому очолює департамент славістики та германістики, президент Канадської асоціації україністів. У сфері інтересів – історія Радянського Союзу та національних відносин. Автор книг “Імперія пам’яті” та “Повсякденний сталінізм”. Остання отримала відзнаку за найкращу англомовну книжку 2014–2015 рр. Американської асоціації україністів.

Розповідає про Україну в ХХ столітті: малоросіянство як головну проблему самосприйняття українців, тоталітарний спадок, українську ідентичність на Донбасі та Галичині.

Річ Посполита – одна із найбільших держав Європи у ранньому Новому часі, яка існувала понад 200 років. І це не лише польська історія. Руська шляхта у цій державі не асимілювалася, а говорила руською мовою, використовувала руське право і відчувала себе частиною Країни Руської, хоч і неіснуючої.

Фундаментальна розмова з історикинею Наталею Старченко про тяглість української ідентичності і витоки політичної нації.

Євген Синиця – археолог і дослідник епохи раннього Середньовіччя. Розповідає про те, як виглядали і воювали слов’яни, чи справді без варягів не постала б Київська Русь, як ідентифікували себе мешканці Русі і, що взагалі їх єднало, і, звичайно ж, про "давніх укрів, які викопали Чорне море".

Як Путін привласнює спадщину Русі, як домогтись репарацій за Голодомор і злочини Радянського Союзу, чому Україна не захищає свою історичну спадщину перед світом та чи хоче Угорщина автономії для Закарпаття. Ексміністр зовнішніх справ України Павло Клімкін розповідає про наратив історичної пропаганди та політику ідентичності.

Оксана Кісь – одна з найпомітніших в Україні дослідниць жіночої історії. Проходила наукові стажування у Гарвардському, Колумбійському та Альбертському університетах. Авторка книг, в основу яких лягли масштабні етнографічні дослідження: "Українські жінки у горнилі модернізації", "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти". Розповідає про історію 8-го березня, методи впливу на маси через образ жінки в СРСР.

Ірина Ігнатенко – авторка книг про жіноче та чоловіче тіло в традиційній українській культурі. Одна із небагатьох дослідниць сексуальної історії України. Захистила дисертацію на тему народної медицини. Розповідає про інтимні стосунки українців у ХІХ - на початку ХХ століття.

Тетяна Таїрова-Яковлєва – російська історикиня, професорка Санкт-Петербурзького університету, у якому очолює Центр вивчення історії України. Досліджує історію Гетьманщини, біографії гетьманів, українське козацтво без імперської заангажованості. Нагороджена орденом Княгині Ольги ІІІ ступеня за книгу про Івана Мазепу, у якій документально спростувала низку міфів про гетьмана, зокрема про “Мазепу-зрадника”. Обстоює тезу про визначальний внесок українців у заснування та розвиток Російської імперії.

Віктор Морозов – музикант, композитор, перекладач. Представник львівського андеґраунду 1970-80-их. Створив одну з перших в Україні “біґ-бітових” груп “Quo vadis”. Був відрахований з останнього курсу університету за участь у самвидаві альманаху “Скриня”, який зініціював Грицько Чубай. Популяризував батярську субкультуру. На межі 80-90-их заснував і виступав у сатиричному театрі-кабаре “Не журись!”, який висміював радянську дійсність. Переклав серію книг про Гаррі Поттера, повісті для дітей Джеремі Стронґа та Роальда Дала.

Чи було сало традиційною стравою українців, чи зловживали козаки міцними напоями і що насправді робили з їжею після бенкетів. Як харчувались наші предки: у щодень і на свята, бідні і багаті. Розповідає історик Олексій Сокирко - один із небагатьох дослідників побуту та гастрономії козацької України, а також знавець військової історії Центрально-Східної Європи.

Володимир В‘ятрович – головний ініціатор і куратор декомунізації в Україні. Очолював український Інститут національної пам’яті з 2014 до 2019 рр. Лобіював відкриття архівів радянських спецслужб, скасування вихідних на 8 березня та першотравневі свята. Гостро критикував польський закон про Інститут нацпам’яті, який передбачав кримінальну відповідальність за поширення “бандерівської ідеології”. У березні 2019-го слідчий комітет Росії відкрив проти В’ятровича кримінальну справу “за реабілітацію нацизму”.

Оля Гнатюк – історикиня, перекладачка, письменниця. Досліджує польсько-українські взаємини, українську інтелектуальну та побутову історію ХХ століття. У 2018 році отримала премію Польського ПЕН-клубу. Її монографія “Прощання з імперією” відзначена нагородою ім. Єжи Ґєдройця, а книга "Відвага і страх" здобула гран-прі Форуму видавців у 2015 році. Викладає у Варшавському університеті та Києво-Могилянській академії. У другому випуску “Без брому” Оля Гнатюк розмірковує про те, як вирішити гострі історичні питання між Україною та Польщею.

Павло Гудімов – активний популяризатор мистецтва. Автор і куратор найуспішніших виставок країни, серед яких “Тіні забутих предків” та “Ангели”. Засновник культурного холдингу “Гудімов арт проект”, частиною якого є мережа арт-центрів “Я Галерея” (Київ, Дніпро, Львів), видавництво “Артбук” та архітектурна майстерня “Я Дизайн”. У першому випуску “Без брому” Гудімов розповів про травму винищення еліт, кризу шкільної освіти, вплив “ящика” на українців та культуру в резервації.